хлопець ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) chłopiec, chłopak
(1.1) хло́пець|, хло́пця, хло́пцем, хло́пче; хло́пц|і; deklinacja II, wzór A2
(1.1) Моя найкраща подруга зустрічається з хлопцем вже три роки. → Moja najlepsza przyjaciółka spotyka się z chłopcem już trzy lata. (1.1) Ста́рший пан ба́чить уночі́ на ву́лиці десятилі́тнього хло́пця. → Starszy pan widzi w nocy na ulicy dziesięcioletniego chłopca. (1.1) Хло́пці загра́лися на піску́, аж гульк, а ї́хній чо́вен дале́ко віднесло́ від бе́рега. → Chłopcy bawili się w piasku, gdy raptem ich łódkę woda zniosła daleko od brzegu.
(1.1) хлопчисько, хлопцюга, хлопчище, хлоп'яга, хлопчак, хлопчина, хлоп'як, хлопко, хлопійко, хлопак
(1.1) дівчина
хлоп , хлопище , хлопка , хлопство , хлопчисько , хлопчак , хлопчина , хлопчинка , хлоп'як , хлопко , хлопійко , хлопак , хлопчик , хлопчичок , хлоп'яцтво , хлоп'ячість хлопча , хлопченя , хлопчатко , хлоп'я , хлоп'ятко , хлоп'яточко хлопцюга , хлопчище , хлоп'яга хлопський, хлопців, хлоп'ячий, хлоп'яцький, хлопчачий, хлопчакуватий, хлопчиків