свічка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) świeczka, świeca (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., dziewanna drobnokwiatowa
(1.1) сві́чк|а, ~и, , сві́чці; свічк|и́, свічо́к; deklinacja I, wzór 1
(1.1) На столі стоїть жовта свічка. → Na stole stoi żółta świeczka.
(1.2) царська свічка
(1.1) свіча (1.2) дивина ведмежа, ведмеже вухо, коров'як, царська свічка
свічення , свіча , свічник , свічадо , свічарня , свічкарня , свічар , свічарник , свічарниця , свічкар , свічкарка свічечка , свіченька свічний, свічковий
вдень із свічкою не знайти • ні богові свічка, ні чортові коцюба / ні богові свічка, ні чортові кочерга