дитина ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) dziecko
(1.1)
(1.1) Кожна дитина має право на освіту. → Każde dziecko ma prawo do oświaty. (1.1) Що́йно ді́ти зібра́лися зроби́ти шко́ду, аж ось іде́ ма́ма. → Dzieci właśnie chciały coś spsocić, a tu nagle nadeszła ich matka. (1.1) Але́ями, помі́ж квіту́чих кущі́в бузку́ й пала́ючих черво́ними тюльпа́нами клумб походжа́ла наря́дна пу́бліка — да́ми під мере́живними (щоб запобі́гти ластови́нню) парасо́льками, бо́нни з ді́тьми в матро́ських костю́мчиках, молодики́ із зну́дженим ви́глядом, вбра́ні в мо́дні шевйо́тові сюртуки́ або́ в коро́ткі на англі́йський зразо́к піджаки́. → Alejami, pośród kwitnących krzewów bzu i pałających czerwonymi tulipanami klombów, przechadzało się szykowne towarzystwo — damy pod koronkowymi parasolkami (żeby zapobiec piegom), bony z dziećmi w marynarskich ubrankach, młodzieńcy o znudzonym wyglądzie ubrani w modne szewiotowe surduty albo w krótkie na angielską modłę marynarki.
(1.1) дітвак
діти , дітки , дітиська , дітвора , дитиня , дитинятко , дітвак , дитинство , дитячість , дитинність дитинка , дитинонька , дитиночка , дитинча , дитинчатко , дитя , дитятко , дитятонько , дитяточко дитинитися , дитиніти дітний, дитячий, дитинячий, дитинний дитячо, дитинно