брак ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) brak, odrzut (wadliwy wyrób) (1.2) brak, wada, defekt (1.3) brak, niedostatek
(1.2) дэфект (1.3) нястача, адсутнасць, недахоп
бракаўшчык , бракаўшчыца , бракоўка , бракаванне бракаваць
брак ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) małżeństwo, związek małżeński, ślub (1.2) wada (fabryczna), brak, feler, uszkodzenie
(1.1) граждански брак
(1.1) брачен (1.2) бракуване , бракувач бракувам
брак ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) małżeństwo
(1.1) граѓански / црковен брак • склучи брак
брак ()
rzeczownik nieżywotny, rodzaj męski (1.1) małżeństwo, związek małżeński (1.2) wada (fabryczna), brak, feler, uszkodzenie
(1.1-2)
(1.1) расторжение брака
брак ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) małżeństwo
(1.1) понудити / поништити / склопити брак • црквени / грађански брак
брачни
→
брак ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) brak, niedostatek (1.2) brak (wyrób)
(1.1) нестача, недостача, скрута, відсутність
(1.1) бракувати , бракнути (1.2) бракування , бракераж , бракувальник , бракувальниця , бракер бракувати бракований, бракувальний