__TOC__ вік () vik
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) wiek
(1.1) zobacz też: Indeks:Karpatorusiński - Kalendarz i czas
вік ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) wiek (1.2) życie (1.3) wiek (1.4) okres, epoka
(1.1) вік, ві́ку, ві́ці; вік|и́, вікі́в; deklinacja II, wzór A1
(1.1) на віки вічні → na wieki wieków (1.4) бронзовий / залізний / кам'яний вік
(1.1) століття (1.4) доба
вічність , віковічність віковий, вічний, віковічний вічно, віковічно
вік ізвікувати - не в гостях побувати • вік прожити - не зиму перетерпіти • вік прожити - не поле перейти • вік життя прожити - не поле перейти • всього буває на віку: і по спині, й по боку • на віку горя - що моря, а радощів - і в ложку не збереш • протягом віку всього трапляється чоловіку • трапляється на віку варити борщ і в глеку • вік пройшов - як батогом ляснув • скрипливе дерево два віки живе • вік живи — вік учись