кімната

кімната ()

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) pokój (pomieszczenie)

(1.1)

(1.1) На дру́гому по́версі знахо́дяться три кімна́ти. → Na drugim piętrze znajdują się trzy pokoje. (1.1) (…) спа́льні, ва́нні кімна́ти, льохи́, комо́ри (їх було́ чима́ло), гардеро́бні (він мав ці́лі кімна́ти су́то для о́дягу), ку́хні, їда́льні — всі вони́ були́ розташо́вані на то́му са́мому по́версі й на́віть уздо́вж того́ са́мого коридо́ру. → (…) sypialnie, łazienki, piwnice, spiżarnie (tych było wiele), garderoby (miał całe pokoje wyłącznie na ubrania), kuchnie, jadalnie — wszystkie znajdowały się na tym samym poziomie i nawet wzdłuż tego samego korytarza.

(1.1) покі́й

кімнати́на , кімнати́нка кімна́тка , кімна́точка кімна́тний

prawdopodobnie za pośrednictwem ze → ogrzewany pokój