__TOC__ розум ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) rozum (1.2) rozsądek
(1.1-2)
разумець , зразумець разумны, зразумелы разумова
брацца за розуме • з дурнога розуму • здаровы розум • на мой розум / на мой дурны розум • не пры сваім розуме • страціць розум • przysłowie: бяда розуму вучыць • бяда дакучыць ды розуму навучыць • у людзей пытай і свой розум май
розум ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) rozum
розумок , розумочок , розумність , розуміння , зрозуміння , розумування , зрозумілість , розумник , розумничок , розумниця , розумничка , розумака , розумаха розумець розуміти , розумітися , зрозуміти , розумніти , розумнішати , розумувати розумний, розумненький, розумовий, розуміючий, зрозумілий розумно, розумово, розуміюче, зрозуміло
дай Боже старим очі, а молодим розум • що мале, що старе — один розум • на Бога покладайся, а розуму тримайся • кого Бог хоче скарати, тому розум відбирає • борода виросла, та розуму не принесла • учися розуму до смерті • що голова – то розум