чорт ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) czart, diabeł
(1.1) Де чорт не зможе, туди бабу пошле. → Gdzie diabeł nie może, tam babę pośle.
(1.1) аспид, біс, гаспид, диявол, дідько, яведрик, явида
(1.1) ангел, ангол
чортяка , чортовиння , чортовина , чортівня чортик , чортеня , чортя чортиця , чортиха чортихатися, чортихнутися чортів, чортячий, чортяцький
боятися як чорт свяченої води • боятися як чорт ладану • боятися як дідько ладану • де чорт сам не зможе, там бабу пошле • просто поживеш років зо сто, а будеш лукавити, так чорт тебе задавить • чоловік не ангел, щоб не согрішить, але й не чорт, щоб не покаятися • не такий чорт страшний, як його малюють