__TOC__ сміх ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) śmiech
(1.1) плач
смяти ся смішный
сміх ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) śmiech
(1.1)
(1.1) Го́біти схи́льні до повноти́; вони́ вдяга́ються в усе́ яскра́ве (перева́жно в зеле́не та жо́вте); не но́сять взуття́, бо від приро́ди в них на сту́пнях товста́ підо́шва та густе́ й те́пле бруна́тне ху́тро, поді́бне до воло́сся в них на го́ловах (ті́льки не кучеря́ве); у них до́вгі впра́вні смагля́ві па́льці, доброду́шні обли́ччя, і вони́ залива́ються глибо́ким дзвінки́м смі́хом (особли́во пі́сля обі́ду, яки́й вони́ залюбки́ зажива́ють дві́чі на день, коли́ вда́сться). → Hobbici mają tendencję do otyłości; ubierają się we wszystko co jaskrawe (przeważnie w zielone i żółte); nie noszą butów, bo z natury mają na stopach grubą podeszwę oraz gęste i ciepłe brunatne futro, podobne do włosów na głowie (tylko nie kędzierzawe); mają długie, zręczne, smagławe palce, dobroduszne twarze i zanoszą się tubalnym, dźwięcznym śmiechem (zwłaszcza po obiedzie, który jeśli się uda spożywają chętnie dwukrotnie w ciągu dnia).
(1.1) День сміху
(1.1) плач
сміхотня , сміхотинка , смішок , смішинка , смішки , смішечки , сміховина , сміховинка , сміха , сміхота , смішність , сміховинність , сміхотливість , смішливість , сміховисько , сміховище , сміхованець , сміхун , сміхунка , сміхотун , сміхотуха , смішко сміятися , смішити смішний, смішненький, смішнуватий, сміховинний, сміхотливий, смішливий, смішкуватий смішно, смішнувато, сміховинно, сміхотливо, смішливо, смішком
качатися зо сміху / заходитися зо сміху / лягати зо сміху → tarzać się ze śmiechu / pokładać się ze śmiechu • терпіння і сміх краще лікує, ніж лікарства