тарілка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) talerz (1.2) talerz (1.3) W źródle określane jako „народна назва”., jastrun właściwy, złocień właściwy, jastrun wczesny
(1.1) глибока / мілка тарілка → talerz głęboki / płytki
(1.3) короли́ця звича́йна, білиця, білоголовник, ворожка, голова Іванова, дівичник, дівочник, жабрей, золотоцвіт, золотник, іван-трава, каниця, королиця біла, королиця білоголова, королиця жінська, королівка, королька, корулька, крялька, крячка, купалка біла, маргаретка біла, маріяша лісова, маруна, мар'яна, невістка, невістолька, невісточка, невістулька, нив'яник, око волове, порадник добрий, правда, пупана біла, п'ятнак, ромен білий, сабур, серпник, сонечко, сонічник дикий, стоцвіт, тагун, тарсловиня, тарелка, тарелканя, тарілиць дикий, тарілканя, тарілочка, топник білий, тярг, цвіт Іванів, цвіт романів, цюцьки
(1.3) росли́на
тарілочка тарілковий, тарілчастий