__TOC__ подорожник ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) babka
подорожник ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) , babka (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., mniszek pospolity, mniszek lekarski (1.3) W źródle określane jako „народна назва”., rdest ptasi, rdest różnolistny
(1.1) подоро́жник вели́кий
(1.2) кульбаба лікарська, литючки, молочай, припутник, сліпота, куряча сліпота, баба, бабаки, бабки, бабакуля, бабакуль, баранки, баранчики, бородавник, вовчий зуб, вірність мужська, гуменник, гуменце, дідики, дикий молочай, жабник, жовтушка, зуб вовчий, козачки, кульбаба звичайна, кульбаха, купава, купала, летучки, листочки, любов хлопців, маїк, маївка, май, майка, мелайниця, молоч дикий, малайниця, молод городовий, молочай дикий, молочко, молочник, молошник, одуванчик, омеланка, падиволос, паук, пліщивець, подойнички, помпава, попава, прищавник, пувка, пухлянки, солдатки, скултба, сліпак, сталість дівоча, тютя сліпа, чичник, чічник, чічик (1.3) спори́ш звича́йний, гусятник, свиняче зілля, шпориш, куряча трава, моріжок, птича гречка
(1.1) росли́на (1.2) росли́на (1.3) росли́на
подорожування , подорожній , подорожня , подорож подорожній подорожувати