возити ()
czasownik przechodni niedokonany (1.1) wozić (1.2) nosić, dźwigać, ciągnąć, włóczyć
(1.1,1.2)
(1.1) За те вони дрова возили, / В болотах очерет косили, / Носили в пекло на підпал. → Za to oni drwa wozili, / Na bagnach trzcinę też kosili, / Do piekła nieśli na podpałkę.
(1.2) волочити, тягати (тягти)
(1.1) переміщати
везіння , возіння , возовиця , возівня , возій , возовик , віз , візок , візочок , візник , візниченько , візниця , візника , візникування , візництво везти , возитися , візникувати возовий, візничий
любиш їздити — люби й саночки возить! • в ліс дрова возити