виконати ()
czasownik przechodni dokonany ( виконувати) (1.1) wykonać (coś), zrobić (1.2) zagrać (kogoś lub na czymś) (1.3) spełnić, wypełnić (obietnicę, obowiązek itp.)
(1.1-1.3)
(1.1) Хоті́лось всти́гнути ви́конати це завда́ння. А бач, не ви́йшло. → Chcieliśmy zdążyć wykonać to zadanie, a jak widzisz, nie wyszło. (1.1) Він хо́че ви́конати цю робо́ту, адже́ ж не ро́бить. → On chce to zrobić, ale jednak nie robi.
виконування , виконання , виконавство , виконавець , виконавиця , виконувач , виконувачка виконувати , виконуватися , виконатися виконавчий, виконавський