чарівник ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) czarodziej, czarownik
(1.1) чаклун
чар , чари , чароньки , чарування , чарівливість , чарівність , чарівниченька , чарівничка , чарівництво , зачаровування , зачарування , зачарованість , очарування , розчарування , розчарованість чарівниченько чарівниця чарувати , чаруватися , зачаровувати , зачаровуватися , зачарувати , зачаруватися , очаровувати , очаровуватися , очарувати , очаруватися , розчаровувати , розчаровуватися , розчарувати , розчаруватися чарівливий, чарівний, чаруючий, чарівничий, чарівницький, зачарований, розчарований чарівливо, чарівно, зачаровано, розчаровано