утаємничити ()
czasownik przechodni dokonany ( утаємничувати) (1.1) wtajemniczyć
(1.1) втаємничити
таїння , таїна , таїнство , тайна , тайнощі , тайник , таємниця , таємничість , таємність , потаємність , потайливість , потайник , потайничок , утаювання , утаєння , утаювач , утаювачка , утаємничення , втаювання , втаєння , втаємничення таїти , таїтися , потаїти , потаїтися , утаювати , утаюватися , утаїти , утаїтися , утаємничувати , утаємничуватися , втаювати , втаюватися , втаїти , втаїтися , втаємничувати , втаємничуватися , втаємничити тайний, таємничий, таємний, потаємний, потаєний, потайливий, потайний тайно, тайком, тайкома, таємниче, таємничо, таємно, потаємно, потаємне, потаємки, потаємці, потаєнці, потай, потайно, потайком, потайки, потайці, спотайна, спотайня, спотання