зима ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) zima
(1.1) Ледовете в Арктика се топят и през зимата. → Lód w Arktyce topnieje także zimą.
зимуване , зимник , зимнина , зимовина , зимовище , зимница зимувам зимен, зиморлив, зиморличав, зиморничав зиме, зимъс, зимъска
зима ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) zima
(1.1) лїто
зимовати зимный
zobacz też: Indeks: Karpatorusiński - Kalendarz i czas
зима ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) zima
зима ()
,
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) zima
(1.1) зим|а́, ~ы́, ~е́, зи́му, ~о́й / ~о́ю, о ~ме́; зи́м|ы, ~, ~ам, ~ы, ~ами, о ~ах; w wyrażeniach przyimkowych за́ зиму i за зи́му на́ зиму i на зи́му
(1.1) лето
(1.1) время года
зимовка , зимник , зимовщик , зимовье зимовать зимний зимой, по-зимнему
zobacz też: Indeks:Rosyjski - Kalendarz i czas
зима ()
zima
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) zima
зима ()
zima
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) zima
зима ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) zima
(1.1)
(1.1) Надійшла зима - іде сніг. → Przyszła zima - pada śnieg.
(1.1) зимою → zimą, w zimie
(1.1) літо
зимарка , зимниця , зимно , зимовик , зимовище , зимовник , зимувальник , зимування , зимівля , зимівник , зимівниця зимувати зимний, зимній, зимовий, зимувальний, зимівельний зимно
зима від сонця тікає, але літо з'їдає • зима спитає, де літо гуляє • осінь збирає, а зима з'їдає • хто спить весною - плаче зимою • квітень - переплітень: ні зима, ні літо • літо зиму годує • хто літом дармує, той зимою бідує • хто літом співає, той зимою не танцює • хто літом співає, той зимою плаче • вік прожити - не зиму перетерпіти
zobacz też: Indeks:Ukraiński - Kalendarz i czas