вонючка ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., wilżyna bezbronna (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., dzięgiel litwor, arcydzięgiel litwor
(1.1) вовчу́г польови́й, вовчак, вовчак вонючий, вовчуг, геморойник, парзілля, смердюх, бичача трава, бичачий корінь, бояр-зілля, буркун луговий, вовчук, вовцюг, вовк, вовки, вовчек вонючий, вовчич, вовчижник, вовчик, вовчина, вовчинець, вовчівник, вовчка, вовчуган, вовчужник, вовчух вонючий, диписник, дівсиняк, зелевиця, ожиж, остудник, плугодережка, стальник, трава бичача, трава вовча, трава волова, хвіст лисий, хелишник, шерестун (1.2) дя́гель ліка́рський, ангелик, ангеліка, бодранка, бугила, бурулька, бучераш, бучереш, бучериш, веретень, дятель, дягель, дяглиця, дягільник, дудка, дудник лікарський, дятлиця, діятель, енгелик, коровник, купотина, купир, лугові дудки, перенка, путча, пушка, рева, чотирегранник, яглиця, ягелик
(1.1) росли́на (1.2) росли́на