синець ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., farbownik lekarski (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., chaber bławatek, bławatek
(1.1) волови́к ліка́рський, вологлід, серпоріз, баранячий язик, вологладка, свинюшник, воловий язик, сліпота, медунка польова, блекота, буглаз, воловик звичайний, воловодка-синька, вологід, вологлодка проста, галочка, глазобужник, дупка куряча, корінь красний, корінь цареградський, краснокорень, кукурічка мужська, купинос, манія, меденишник, медуниця польова, медянишник, ранник, рум'ян, синька, трава бугласова, червениця, язик баранячий, язик бичачий, язик воловий (1.2) воло́шка си́ня, блават, блаватки, головатки, синички, очанки, хабри, волошка, волошка полева, блаватень, блаватка, блаваток, блакатнянка, блевіт, василочек, васильки, васильчик, волошак, волошевечева трава, волошки, волошок, волотух, главет, головатень, головатики, ласкутниця, люблю-й-ненавиджу, метлиця, наголоватень, синьоцвіт, синюха, синюшник, сирець, синичник, цвіт васильковий, цвіт лоскутний, чичинчик, щирець
(1.1) росли́на (1.2) росли́на
синій