повійка ()

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., powój polny

(1.1) бере́зка польова́, берестень, берізка, берьозка, берюзка, бірузки, вілець, в'юнчик, в'юнок, колокольчик, овийка, оплітка, оплітач, окопець, повитиця, павутиця, пантиця полева, паутиця, паутниця, поватиця, повелика, повелиця, повилюха, повитель, полотиця, повійник, павлутиця, полетиця, полятиця, полутиця, привертиця, припонець

(1.1) росли́на

повій