повитель ()

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

rzeczownik, rodzaj męski (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., powój polny

(1.1) бере́зка польова́, берестень, берізка, берьозка, берюзка, бірузки, вілець, в'юнчик, в'юнок, колокольчик, овийка, оплітка, оплітач, окопець, повійка, повитиця, павутиця, пантиця полева, паутиця, паутниця, поватиця, повелика, повелиця, повилюха, полотиця, повійник, павлутиця, полетиця, полятиця, полутиця, привертиця, припонець

(1.1) росли́на