горошник ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., wiązówka błotna (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., jarząb pospolity, jarzębina, jarząb zwyczajny
(1.1) гадю́чник в'язоли́стий, болотка, борошень, бузина болотна, вітровник, ірошник, іванів цвіт, кашка біла, кійло, конопельки жаб'ячі, лабазник правдивий, ламетра, медунка болотяна, огушеник, парило, підорва, плакун-трава, починочка, приболотник, спірей в'язолистий, скрипій, слюценик, таволга в'язолиста, таволга болотиста, таволжник, чортогриз (1.2) гороби́на звича́йна, воробина, грабина, ограб, рибина, берек, виспина, вограб, вонега, вонига, вороба, ворбина, воробиха, воряска, гороб, горба, гороба, лушина, ограба, ораба, ріба, робина, ряб, рябина дика, рябка, ряботинця, рябчик скорух, скоруха, скоруш, скоруша, скорушина, смердак, тарани, храбина, чуб, шкорух, юд, юдик, юдина, яжембина, жабина
(1.1) росли́на (1.2) росли́на