мандрівниця ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) podróżniczka, wędrowniczka
(1.1)
(1.1) Зазнача́ється, що мандрі́вни́ця перебува́ла на пля́жі ра́зом з дру́гом. → Zaznaczono, że podróżniczka przebywała na plaży razem z przyjacielem.
ма́ндри , мандрі́вочка , мандрі́ве́ць , мандрі́вка , мандрівни́цтво , мандрьо́ха , мандрува́ння мандрі́вни́к мандрува́ти мандрі́вни́й, мандру́ючий, мандро́ваний, мандрі́вни́цький, мандрівни́чий