W lipcu 1940 roku napisał list do arcybiskupa Serafima (Lade) (błędnie przypisany przez publikatorów jako list do biskupa Tymoteusza (Szrettera)). Z treści wynika, że autor nie wyrzekł się swoich poglądów i nawet po siedemnastu latach od popełnionego przestępstwa nadal postrzegał siebie jako człowieka stojącego po stronie prawdy cerkiewnej. Zachował też pewne grono kontaktów wśród duchowieństwa – w liście ani razu nie wspomina, by którykolwiek z jego dawnych przyjaciół go odrzucił; przeciwnie, wylicza duchownych, z którymi utrzymywał przyjacielskie relacje. Dzięki starym znajomościom Łatyszenko był dobrze poinformowany o sytuacji Kościoła w Polsce.
Przypisy
Bibliografia
Борщевич В. На манівцях російської ортодоксальної ідеології: архімандрит Смарагд (Латишенков): [про вбивство архімандритом Смарагдом (Латишенковим) глави Православної церкви в Польщі митрополита Юрія (Ярошевського) у Варшаві 8 лютого 1923 р. // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії»: зб. наук. пр. – Рівне, 2008. – Вип. 13. – С. 246–251. Стародуб А. В. «Брат застрелил митрополита в моем присутствии». Загадки біографії «родича» архімандрита Смарагда (Латишенка) // Сіверянський літопис. – 2021. – № 2. – С. 92-106. Чибисова А. А.