Притиск (акцент)
В русиньскім языку В русиньскім літературнім языку є акцент вольный або різномістный і погыбливый, або движный, то значіть, же не є закрїпленый за даякым подля порядку складом і не зістає все на єднім складї в різных формах того самого слова. Акцент може быти на складї: – першім: мáма, бáба, кáша, нéсти, вáша; – другім: співáти, сїдáти, колóти, робúти; – третїм: малёвáти, ворожы´ти, зеленїти, почістúти; – четвертім: повымітáти, поприношáти, поперечíтовати, повыдавáти; – послїднїм: душá, росá, осá, малá (жень. род адъєкт. малый) і т. д. Свою позіцію сі акцент заховує у векшынї слов на тій самій части слова при словозмінї (фор- мотворїню). В русиньскім языку є дость і такых прикладів, кідь акцент переходить на іншу морфему в різных формах того самого слова, што указує на ёго погыбливость, напр.: нóга, нóгы, нóзї – з ногóв, ногáми, ногáм; збéрам, збéраш, збéрать – зберáме, зберáте, зберáють; дванáдцять – дванадцятёх, дванадцятём і т. д. Внаслїдку різномістности і погыбливости акцента, він може мати змыслорозлишуючу і форморозлишуючу функцію. То значіть, же може діференцовати значіня двох (або веце) слов і двох форм того самого слова, напр.: мукá (із зерна) – мýка (тяжоба, трапа, смуток), зáмок (в дверях) – замóк (є мокрый од доджу, воды), кóса (з волося) – косá (польногосподарьскый інштрумент) мáла (дашто їй патрило) – малá придавник ж. р. (од малый), жéну (1. особа єд. ч. од гнати) – женý (акузатів єд. ч. од женá), на бéрезї (локал єд. ч. од берег) – на берéзї (локал єд. ч. од береза); жéны (ном. мн. ч.) – жены´ (ґен. єд. ч.), сéла (ном. мн. ч.) – селá (ґен. єд. ч.) і т. д.
Лінґвістіка