Клара Балог (*17. юл 1928, Ужгород, Чехословакия — †9. юн 2018, Ужгород, Украина) — хореографка и фолклористка на Подкарпатской Руси и Украинѣ.
Биография Пришла на свѣт яко пята дѣтина зоз семерох в родинѣ школного беделуша (дозорцѣ) Федора Керечанина, котрый служив в престижной чешской школѣ в центрѣ Ужгорода (днешна школа №1), де родина достала двѣ комнаты в сутеренѣ.Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 15-16. В родинѣ ся говорило трьома языками: з няньом по русинскы, з мамов по мадярскы, з бабов по нѣмецкы,Клара Балог (видео, Тиса-1). а в школном дворѣ меджи дѣточыма забавами по чешскы.
В шѣстьрочном вѣку пошла до русинской зачаточной народной школы, а в 10-рочном до русинско-мадярской горожанкы (1938-1942), пак абсолвовала чешско-мадярску учительску семинарию (1943-1947). За час ей наукы в семинарии пережила въедно з Ужгородом четыри державы, а матуровала уже в Украинѣ, яко Украинка. На тот час учительска семинария была переменована на музично-педагогичне училище.Клара Балог: Мої роси і зорі, сс. 24-27.
Первы хореографичны знаня достала в 6-рочном вѣку в штудию танця, котре вела солистка пражского балета Аврелия Кремницка. Од року 1945 Клара Балог уже солистка танечной групы Закарпатского державного ансамбла пѣснѣ и танцю, а од року 1969 — балетмайстерка и режисерка.Ільченко Л. О. Перве выступлѣня з колективом в Москвѣ мали 23. новембра 1948, а уже в року 1951 по далшом выступлѣню в Москвѣ достала свое перве державне вызнаменаня — орден «Знак Пошани» (1951). З тым ся зачала ей триумфална карьера хореографкы.
Клара Балог штудировала в селах народны танцѣ, подробно описала их и выдала книгу «Танці Закарпаття». На основѣ того створила понад 30 хореографичных композиций. Вела курсы народного танця и режисерску хореографичну роботу в Киевѣ, Пряшовѣ, США, Канадѣ, Франции.
Мати ей умерла в року 1966, отець в року 1978.Клара Балог: Мої роси і зорі, с. 37. Муж, Василь Балог, режисер областной телевизии, о рок скорше од ней. Дѣтей не мали.
Еще и 80-рочна каждоденно ходила на любену роботу, аж року 2013, коли серйозно охворѣла, мусѣла ся того лишити.Штефаньо О.
Погребена на теметовѣ Калвария 12. юна 2018.
В конци своей книгы споминок лишила нам одказ:
Вызнаменаня 1951 — Орден «Знак Пошани» 1957 — Заслужена артистка УССР 1960 — Орден Трудового Червоного ПрапораКлара Балог: Мої роси і зорі, с. 30 1974 — Народна артистка УССР 1996 — Честна одзнака Президента УкраиныУказ Президента України від 22 серпня 1996 року № 739/96 2000 — доживотна державна стипендия 2003 — Орден княгині Ольги III ст.Указ Президента України від 6 жовтня 2003 року № 1159/2003 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст.Указ Президента України від 10 вересня 2008 року № 824/2008
Жерела и одказы Клара Балог. Мої роси і зорі. / Літ. запис В.А. Качкана. — Ужгород: Карпати, 1988. 64 с. Ільченко Л. О.: Балог Клара Федорівна. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. С. 26.
Штефаньо О.: Як крокувала життям Клара Балог. // KISZó Тиса-1."Русинська родина". Клара Балог (17.11.2012)
Додаточны жерела Клара Балог. Танці Закарпаття. / Вступ. сл. В. Габорця. Ужгород, 1998. 143 с. Капраль М.: Балог Клара. // Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. Сс. 37-38. Конькова Г. В.: БА́ЛОГ Клара Федорівна. // Енциклопедія сучасної України.
Референции
Катеґорія:Хореографы Катеґорія:Балет