Довгое, Довге — мѣстечко ( селище) в бывшом Иршавском районѣ (дн. Хустскый) Закарпатской области Украины.Лях А. О., Троян М. В., сс. 317–326. Статус мѣстечка достало од 7. юла 2025.КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 07 липня 2025 р № 656-р Київ Відповідно до частини першої статті 11 Закону України 'Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України" віднести село Довге Хустського району Закарпатської області до категорії селищ. Прем'єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ
Административа
Довжанська селища рада 90154, Закарпатська обл., Хустський р-н, с.Довге, вул. Велика, 7
Од року 2020 утворена Довжанска громада.
Полога Лежить в долинѣ Боржавы, за 28 км од Иршавы.
История
Перва упоминка походить з року 1383 (Huzyumezeu), а в року 1404 уже упомянуте под его днешньов назвов (Dolha), котра походить од славянского Dolha (vesь) 'довге село и свѣдчить о славянскых осадниках. Тота назва наступно вытѣснила попередну мадярску и зостала прията ай Мадярами доднесь.Sebestyén Zsolt, с. 41.
7. юна 1703 нѣмецке войско в числѣ 900 воякох нечекано напало на таборуючых в Довгому куруцох и поразило повстанцьох. На память того боя в року 1902 в центрѣ села поставили памятник, котрый стоить доднесь. В року 1751 в Довгому зачали выпальовати вапно, выробляти стрѣшну бляху, в року 1760 зачала роботу папѣрня, перенесена з Лисичова. В року 1780 отворила ся ткалня, де ткали полотна з властных конопель и лену. Од року 1830 ту зачала роботу Гамора, котра вытопльовала ливарске желѣзо з околичных руд (тутешных ай з Бѣлок, Лисичова, Хуста). З желѣза выробляли кальгы, земледѣлскы серсамы. В року 1900 ту мали роботу 300 людей.Федака С., сс. 75–76. Желѣзарня ся закрыла в року 1925.Достал, Ярослав, с. 75. По року 1890 отворила ся пила, де выробляли рочно 10 тысяч вагоны пиленой лѣсопродукции (1911), а мали роботу 400 людей.
В року 1910 зоз 3524 обывательох были 2226 Русины, 509 Нѣмцѣ, 383 Мадяре и 332 Словаци. Перед Трианоном село было административным центром Довжанского округу (Dolhai járás) жупы Мараморош.A történelmi Magyarország.
В року 1930 (чехословацка доба) зоз 4263 обывательох были 2911 Русины, 652 Чехы и Словаци, 509 Евреи, 76 Нѣмцѣ, 64 Мадяре, иншых народностей — 1, чужоземцѣ — 50. Найвекша, грекокатолицка, громада числила 2920 особ и мала муровану церкву Успѣня з року 1911. В селѣ была русинска (7 клас) и чешска школа (5 клас), нотарскый уряд, пошта. телеграф, телефон, ходив приватный автобус.
24. октобра 1944 Червена армада выслободила Довге, и зачала ся украинска доба его истории. В селѣ были организованы земледѣлскый кооператив, лѣсопилна фабрика. До року 1969 выставили понад тысяч новых будинкох, хлѣбопекарню, комбинат служб, болницю на 40 постели, амбуланту, середню и восямрочну школу, клуб, амфитеатер В року 1954 отворена областна болниця на косткову туберкулозу на 100 постели.
В року 1971 Довгое достало статус мѣстечкаМаринич О. М., с. 349. котрый быв скасованый в року 1994.
Жерела и одказы A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 Sebestyén Zsolt: Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. Маринич О. М. (відп. ред.): Географічна енциклопедія України — К. «Українська енциклопедія» , . — 416 с: Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. Лях А. О., Троян М. В.: Довге //Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. /Тронько П. и др. (ред.) — К. 1969. Федака, Сергій'. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. Одчитане 2020-05-18
Референции
Катеґорія:Населены пункты Украины Катеґорія:Населены пункты Закарпатской области