Колумбійська школа права () — юридична школа Колумбійського університету, приватного університету, що належить до Ліги плюща, в Нью-Йорку. Школа була заснована у 1858 році як Школа права Колумбійського коледжу. Університет був відомий своєю юридичною наукою, починаючи з 18 століття. Серед випускників Королівського коледжу — попередника університету колоніальних часів, є такі відомі правознавці, як Джон Джей, перший Голова Верховного суду США, і Александер Гамільтон, перший міністр фінансів, які були співавторами «Федераліста» . Історія
Джеймс Кент і раннє вивчення права в Колумбійському університеті
Викладання права в Колумбійському університеті почалось ще у 18 столітті. Серед випускників Королівського коледжу — попередника університету колоніальних часів, були такі видатні американські судді, як Джон Джей, який згодом став першим Головою Верховного суду США. У 1793 році Джеймс Кент був призначений першим викладачем права в Колумбійському коледжі. Лекції Кента за чотирирічний період згодом перетворились на перші два томи його праці «Коментарі». Другий том був опублікований в 1827 році. Однак, Кенту не вдалося створити школу права або кафедру права в коледжі. Таким чином, офіційне викладання права як навчального курсу розпочалося лише в середині 19 століття.Theodore W. Dwight, "Columbia College Law School, New York, " 1 Green Bag 141 (1889)
Теодор Дуайт і заснування школи права
Школа права Колумбійського коледжу, як вона тоді офіційно називалася, була заснована в 1858 році Спочатку заняття проводилися в Колонадному ряді у будівлі, яка колись належала Джону Джекобу Астору. Першою спеціально побудованою для юридичної школи будівлею була неоготична будівля, розташована на території студмістечка Колумбійського університету на Медісон-авеню, де також розміщена бібліотека коледжу. Згодом коледж став Колумбійським університетом і переїхав на північ до району Морнінгсайд-Гайтс. Як зауважив професор права Колумбійського університету Теодор Дуайт, на момент заснування попит на офіційний курс навчання з права все ще був непевним, оскільки в ті часи юристи навчались в юридичних фірмах або за допомогою приватних вчителів.
Дійсно, Колумбійська школа права була однією з небагатьох юридичних шкіл, заснованих у США до громадянської війни. Протягом 18-го та 19-го століть здебільшого юридична освіта здобувалась в юридичних фірмах, де молоді люди, які працювали учнями або клерками, мали копіювати документи та заповнювати юридичні форми під наглядом досвідченого адвоката. Наприклад, у Нью-Йорку Джон Джей, революціонер-батько-засновник і перший голова Верховного суду США, вивчав право з Бенджаміном Кіссамом, завдяки напруженій юридичній практиці якого, клерки були постійно зайнятими перенесенням записів, написанням клопотань та юридичних висновків. Теодор Дуайт, який був завідувачем кафедри права Гамільтонського коледжу в Клінтоні, Нью-Йорк, вважав, що формальна юридична освіта в аудиторіях з регулярними лекціями набагато перевершує звичайне навчання в юридичній фірмі.
Незабаром після заснування Школи права в Колумбійському університеті, була створена навчальна програма, яка містила чотири окремі курси лекцій: один — з філології, що викладався видатним ученим і державним діячем Джорджем П. Маршем ; другий — доктором Френсісом Лібером, відомим автором, що писав на теми політології та міжнародного права, тодішнім професором Колумбійського коледжу; третій курс — з етики, що викладався професором Нейрном, також з коледжу; і четвертий — з муніципального права, що викладався Теодором В. Дуайтом, тодішнім професором права в Гамільтонському коледжі, Нью-Йорк, де на той час уже була процвітаюча юридична школа. Початковий курс навчання для отримання ступеня складався лише з двох років, а не з трьох за сучасним стандартом. Першу лекцію в школі права прочитав у понеділок, 1 листопада 1858 року, містер Дуайт у кімнатах Історичного товариства. Це була вступна лекція, яку згодом надрукували. Аудиторію складали переважно юристи. Було зрозуміло, що на багатьох із них можна було розраховувати як на друзів системи юридичної освіти. За підсумками лекції 35 студентів одразу ж продемонстрували свій намір продовжувати регулярний курс навчання, сплативши навчання на рік вперед. Школу запевнили у збільшенні чисельності студентів, і було прийнято рішення наступного року розділити клас на дві секції для зручності. Наступного року в школі вже було 62 студенти, а на третій рік існування школи — 103 студенти. Значна кількість цих перших студентів вже були членами адвокатських колегій. У 1860 році, щоб стимулювати академічні досягнення студентів, було запроваджено низку щорічних премій, які починалися із суми в 250 доларів і регулярно зменшувалися на 50 доларів, допоки не сягали суми в 100 доларів. Рішення про нагородження преміями приймалось провідними членами адвокатури на основі сукупності письмових відповідей на друковані запитання та есе на теми, обрані викладачами. Виключно студенти, які закінчили дворічний курс, могли змагатися за ці премії. Питання для студентів охоплювали спектр навчання всього курсу. Були прийняті суворі правила щодо відповідей, щоб забезпечити абсолютну чесність кандидатів у їхній роботі.
Метод Дуайта До 1891 року право в школі викладалось за так званим методом Дуайта: поєднання лекцій, переказ прочитаного та питаннями з прочитаного матеріалу. Студенти готувались до занять читаючи правові трактати, що являли собою дужні змістовні підручники, в яких тлумачилось право та узагальнювались основні принципи. Знання студентів перевіряли усно чи письмово. Практичне навчання в основному відбувалось вже під час роботи в юридичній фірмі.Garvin, D. A. (2003). Making the case. Harvard Magazine, 106(1), 56-65. Таким чином, метод навчання Дуайта суттєво відрізнявся від «методу прецедентів», який тоді популяризував декан Ленгделл із Гарвардської школи права.Суть методу прецедентів полягала у вивченні окремих справ та використанні індуктивного міркування для виділення регулюючих правових принципів із тих справ.
Наприкінці 19-го століття метод Дуайта поступився місцем методу прецедентів, який на початку 20-го століття став стандартною програмою в усіх інших провідних американських школах права у Гарварді, Єлі та Університеті Пенсільванії. У 1891 році у відповідь на те, що Колумбійський університет запровадив метод прецедентів, Дуайт і ряд інших професорів пішли зі школи права та заснували Нью-йоркську школу права у фінансовому районі Манхеттена.
Колумбійська школа права в 20 столітті Після того, як Дуайт пішов зі школи права, її очолив Вільям Альберт Кінер з Гарвардської юридичної школи. Кінер залишався деканом школи права з 1891 по 1901 рік, коли його змінив Джордж Вашингтон Кірчвей. Майбутній суддя Верховного суду Гарлан Фіск Стоун закінчив школу права у 1898 році Під час юридичної практики в Нью-Йорку він почав читати лекції в Колумбійській школі права в 1899 році і згодом став штатним викладачем школи. Пізніше, в 1910 році, він став деканом школи права і обіймав цю посаду до 1923 року, коли пішов, щоб стати партнером у юридичній фірмі Sullivan & Cromwell. Стоун став генеральним прокурором США у 1924 році і обіймав цю посаду майже рік, перш ніж стати суддею Верховного суду США.
У 1920-х і 30-х роках Колумбійська школа права стала відомою завдяки розвитку в ній руху юридичного реалізму. Серед головних реалістів, пов'язаних із Колумбійською школою права, були Карл Ллевелін, Фелікс С. Коен і Вільям О. Дуґлас.
У вересні 1988 року Колумбійська школа права заснувала першу в країні юридичну клініку з питань СНІДу, в якій викладали професори Дебора Ґрінберг і Марк Барнс .
Колумбійська школа права в 21 столітті В 21 столітті Колумбійська школа права запустила міжнародні навчальні програми у співпраці з іноземними навчальними закладами, заснувала правові центри, що займаються вивченням актуальних питань (зміна клімату, гендерні дослідження), та почала пропонувати подвійні ступені.
Вступна статистика У 2023 році було прийнято 11,9 % абітурієнтів-заявників, з яких із 34,07 % поступили на навчання, 50-процентиль балів LSAT (вступний іспит на юридичні факультети та школи) для вступників становив 173, а 50-процентиль GPA (стандартизований тест для випускників шкіл) становив 3,87.
Навчальні програми Колумбійська школа права пропонує навчальні програми для здобуття ступенів доктора юриспруденції, магістра права та доктора юридичних наук. Навчальна програма для здобуття ступеню доктора юриспруденції розрахована на три роки. Протягом трьох років студенти вивчають обов'язкові предмети та курси (цивільний процес, конституційне право, договірне право, кримінальне право, право власності, позадоговірні зобов'язання з відшкодування шкоди, правові методи та ін.), а також мають предмети на вибір (трудове право, міжнародне право, корпоративне право та ін.).
Навчальна програма для здобуття ступеню магістра права розрахована на один рік. Обов'язковим предметом для здобуття ступеню магістра права є «Вступ до американського права» (ті, хто закінчив американську юридичну школу та отримав ступінь доктора юриспруденції звільняються від необхідності вивчати цей предмет). Крім того, кандидат на ступінь магістра права повинен пройти курс з правового дослідження та письма (за виключенням тих, хто отримав ступінь доктора юриспруденції в юридичній школі США), а також набрати 24 бали академічного кредиту шляхом вибору предметів, які цікавлять студента, або участі в певних проектах. Школа також пропонує пришвидшену інтенсивну навчальну програму для здобуття ступеню магістра права.
Навчальна програма для здобуття ступеню доктора юридичних наук розрахована на два роки. Від кандидатів на здобуття ступеню доктора юридичних наук не вимагається вивчати якісь предмети або проходити курси, хоча вони можуть бути слухачами таких курсів та предметів. Кандидати зосереджуються на своєму дослідженні та написанні дисертації.
Колумбійська школа права пропонує подвійні ступені Доктор юриспруденції/Магістр ділового адміністрування, Доктор юриспруденції/Магістр з охорони здоров'я, Доктор юриспруденції/Магістр державного управління, Доктор юриспруденції/Магістр соціальної роботи, Доктор юриспруденції/Магістр вишуканих мистецтв, Доктор юриспруденції/Магістр з міжнародних справ, а також Доктор юриспруденції/Магістр наук спільно з іншими школами Колумбійського університету. На додаток школа пропонує спільний ступень Доктора юриспруденції/Магістра державного управління із Принстонською школою державних та міжнародних справ.
Бібліотека ім. Артура В. Дайамонда
Бібліотека ім. Артура В. Дайамонда Колумбійської школи права є однією з найбільш всесторонніх бібліотек у світі та третьою за розміром приватною академічною юридичною бібліотекою в США, налічуючи понад 1 000 000 томів і підписку на понад 7 450 журналів та інших періодичних видань.
Міжнародне співробітництво Студенти Колумбійської школи права можуть провести один семестр, навчаючись за кордоном. Наразі, школа співпрацює з наступними закладами, в яких протягом одного семестру можуть навчатись студенти школи:
Амстердамський університет (Нідерланди) Юридична школа Буцерія (Гамбург, Німеччина) Університет Буенос-Айреса (Буенос-Айрес, Аргентина) Центральноєвропейський університет (Відень, Австрія) Юридична школа Фонду Гетуліо Варгаса (Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Бразилія) Юридична школа ESADE (Барселона, Іспанія) Фуданський університет (Шанхай, Китай) Єврейський університет (Єрусалим, Ізраїль) Берлінський університет імені Гумбольдтів (Берлін, Німеччина) Кінгс-коледж (Лондон, Великобританія) Лейденський університет (Лейден, Нідерланди) Університет Париж Пантеон-Ассас (Париж, Франція) Пекінський університет (Пекін, Китай) Римський університет ла Сап'єнца (Рим, Італія) Школа сходознавства та африканських досліджень Лондонського університету (Лондон, Великобританія) Васедівський університет (Токіо, Японія)
Юридичні центри та стажування