Кри́мське — село в Україні, у Гірській міській громаді Сєвєродонецького району Луганської області. За останніми даними перепису населення 2001 рокуоку кількість мешканців становила 1662 особи.

Історія Поблизу виявлено 3 курганні могильники з 5 курганів, 2 окремі кургани, знайдено скарб бронзових виробів і злитків епохи бронзи та скіфське поселення.

Вперше письмово згадується у 1725 році під назвою Кримський Ям (засноване як станція на ямському шляху Кримського напрямку).

У1753 році тут була розквартирована 6 рота Бахмутського гусарського полку (паралельна назва села — 6 рота). Територію заселяли православні серби, хорвати, греки, угорці, українські та російські селяни.

Сучасна назва закріпилась за селом з 1764 року.

На початку XIX століття у Кримську було 316 дворів і мешкало 1618 людей.

За даними 1859 року в казенному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 2198 осіб (1086 чоловіків та 1112 жінок), налічувалось 373 дворових господарства, існувала православна церква, проходило 3 щорічних ярмарки.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Кримської волості, мешкало 2968 осіб, налічувалось 536 дворів, була православна церква, школа, арештантський будинок, 6 лавок, винний склад, рейнський погріб, відбувалось 3 щорічних ярмарки.

Радянська доба У січні 1918р. у Кримському було встановлено Радянську владу. За роки громадянської війни 30 мешканців воювали у 4-й партизанській дивізії.

Під час Другої світової війни діяло підпілля під орудою Є. Ф. Кононова. На фронтах воювали 297 мешканців, з них 147 — загинули, а 170 були нагороджені орденами та медалями. Уродженцю села А. Е. Руденко за мужність під час оборони м. Севастополь було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На братській могилі вояків Великої вітчизняної війни встановлено пам'ятник.

На 1976 р.: 747 садиб, 1 800 мешканців, центральна садиба радгоспу «Прапор» (до 1962 р. — колгосп ім. Леніна, 7290 га, овочі, молоко, МТС, автогараж, будівельний цех, тепличне господарство), середня школа, будинок культури із залою на 250 місць, 4 бібліотеки (23 700 томів), 2 крамниці, їдальня, 2 дитячих садка-ясел, амбулаторія, протитуберкульозний диспансер, дитячий будинок.

Зміна підпорядкування

До жовтня 2014 року Кримське входило до Слов'яносербського району.

Російсько-українська війна

Село кілька разів переходило з рук в руки влітку—восени 2014 року. Російські терористи жорстоко розправлялися з місцевими мешканцями, які підтримували незалежність України. Зокрема, місцевих батька й сина затримали та катували в підвалі, один із них отримав психічні розлади. 42-річного депутата сільської ради, майора міліції у відставці Геннадія Дмитровича Хитренка терористи розстріляли з автомата в дворі біля його хати — він неодноразово заявляв, що Кримське залишиться у складі України. 24 жовтня 2014 року голова Луганської ОДА Геннадій Москаль направив подання Президенту України з проханням посмертно відзначити Хитренка державною нагородою за проявлену мужність, героїзм та самопожертву в ім'я незалежності України, і Указом Президента Геннадій був посмертно нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня.

Після закінчення «виборів» у так званій «ЛНР» бойовики «Всевеликого війська Донського» поновлюють артилерійський обстріл Кримського. При цьому постраждав протитуберкульозний диспансер — до нього від найближчої вогневої точки було лише 600—700 метрів. 2 листопада прямим влучанням було зруйновано їдальню, в результаті чого хворі на туберкульоз були змушені самотужки на відкритому вогні готують собі їжу. Персонал медзакладу втік після обстрілу, з шістнадцятьма пацієнтами залишилися українські військовослужбовці.

7 січня 2015 року до Кримського за допомогою українських військовослужбовців вдалося привезти понад 1000 листів шиферу. Будівельний матеріал придбаний за сприяння «Фонду відновлення Донбасу».

Станом на 22 січня 2015 року село Кримське майже повністю було зруйновано неодноразовими обстрілами, більша частина жилих будинків знищена. У селищі залишилося не більше 10 % населення — решта встигли виїхати.

2 лютого в Кримському снарядами з «Градів» пошкоджені 7 житлових будинків. Загалом з Кримського виїхало близько 80 % населення.

9 лютого керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль відвідав Кримське з метою доставлення гуманітарної допомоги, у цей час терористи обстріляли селище, поранено двох військових.

Позиційні бої тривали впродовж 2015—2017 років зі змінною інтенсивністю. На початку червня 2017 року з'явилися дані, що сили 93-ї бригади змогли просунутися вглиб окупованої території на 1,5 км у «сірій зоні» біля Бахмутської траси, поблизу Кримського. З 26 лютого 2022 селище окуповане російськими військами.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність населення села становила 1872 особи, з яких 868 чоловіків та 1004 жінки.

За даними перепису 2001 року населення села становило 1662 особи, з них 12,52 % зазначили рідною українську мову, а 87,48 % — російську.

Пам'ятки Поблизу села розташований ентомологічний заказник місцевого значення «Кримський».

Рішенням Луганської обласної ради від 04.02.1969 р. № 72 — створено геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Причепилівський»,— загальною площею 4,0 га.

Люди В селі народилися Арпентьєв Володимир Олександрович (1918—1986) — державний діяч Молдавської РСР. Горошкіна Олена Миколаївна ( 1966) — мовознавець.

Загинув Соловйов Герман Ігорович (1994—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

Посилання

Погода в селі Кримське