Єгор Олімпійович Дулєбов (Дулібов, Дулебов) (1883/1884 - 1908) — російський терорист, член Бойової організації соціалістів-революціонерів, вбивця уфимського губернатора Миколи Богдановича .
Біографія Єгор Дулєбов народився, за різними даними, або в 1883, або в 1884 в селянській сім'ї. З юнацьких років працював слюсарем у залізничній майстерні у місті Уфа. Там, у 1901 році, він познайомився з соціалістом-революціонером Єгором Созоновим, висланим в Уфу під поліцейський нагляд за участь у студентських рухах, і увійшов до його революційного гуртка. Незабаром після цього Созонов познайомив Дулєбова з керівником «Бойової організації соціалістів-революціонерів» Григорієм Гершуні . Гершуні запропонував Дулєбову вчинити вбивство уфимського генерал-губернатора Миколи Богдановича, засудженого до смерті партією соціалістів-революціонерів (есерів) за розстріл робочого страйку в Златоусті, на що той дав згоду.
Вбивство Богдановича
Вбивство Богдановича було намічено Гершуні на 6 травня 1903 року . Незважаючи на те, що член ЦК партії есерів Євно Азеф, який згодом став головою «Бойової організації», пропонував для вбивства двох уже перевірених у справі її членів, які переховувалися на той час у Двінську, виконавцем був призначений Дулєбов. У день проведення акції Дулєбов вирушив до уфимського міського саду, де любив гуляти губернатор. Підійшовши до нього, терорист кілька разів вистрілив, кинув листок із вироком «Бойової організації» поряд із тілом Богдановича і побіг. Поліцейські намагалися організувати переслідування, але Дулєбов почав стріляти, і вони відстали. Вбивці довелося тікати разом із Гершуні з Уфи, після чого його переправили за кордон. Сам же Гершуні незабаром був заарештований у Києві, і згодом засланий на безстрокову каторгу .
Збереглася записка, яку Є.О. Дулєбов написав перед замахом, впевнений, що його заарештують і стратять:
Подальша доля
Через деякий час Дулєбов під прізвищем Агапова повернувся до Російської імперії . Переховуючись по черзі в Єкатеринбурзі, Саратові та Баку, він продовжував вести революційну діяльність, працював у місцевих друкарнях партії есерів . Навесні 1904 Дулєбов отримав пропозицію увійти в «Бойову організацію» і взяти участь у замаху на міністра внутрішніх справ Російської імперії В'ячеслава Плеве. Згодом організатор замаху на Плеве та заступник Азефа в організації Борис Савінков писав:
Під час підготовки до акції, згідно з спогадами того ж таки Савінкова, Дулєбов сильно зблизився з членами «Бойової організації» Іваном Каляєвим та Дорою Брілліант. Дулєбов здійснював зовнішнє спостереження за каретою Плеве під час підготовки до його вбивства. Основним метальником бомби був призначений його давній друг Єгор Созонов. Замах вдалося вчинити 28 липня 1904 року, після чого Дулєбов і всі, хто залишився після арешту на місці вбивства Созонова і метальника Сікорського, спішно виїхали з Санкт-Петербурга. Незабаром, у серпні 1904 року Дулєбов та ще один член «Бойової організації» Максиміліан Швейцер повернулися до Петербурга з метою організації замаху на петербурзького градоначальника Трепова, який згодом зірвався. 26 лютого 1905 року Швейцер загинув внаслідок необережного поводження з вибуховими речовинами в готелі «Брістоль», після чого поліція розпочала активний розшук його спільників. 16 - 17 березня 1905 року Дулєбов серед сімнадцяти членів «Бойової організації», як з'ясується, внаслідок зради Татарова, був заарештований поліцією. Свого справжнього імені він слідству не назвав, а назвався "Агоповим", що це є вбивця Богдановича, влада не розуміла.
Майже всі заарештовані були звільнені за маніфестом про амністію 17 жовтня 1905 року, крім Єгора Дулєбова. Він же залишився у Петропавлівській фортеці, де психічно захворів і був відправлений до психіатричної лікарні імені Миколи Чудотворця, де в 1908 і помер, так і не назвавши свого справжнього іменіБорис Савінков. Спогади террориста | https://ru.wikisource.org/wiki/Воспоминания_террориста_(Савинков)/Убийство_Плеве.
Примітки