Абе Ленстра ( , 27 листопада 1920, Геренвен — 2 вересня 1985, Геренвен) — нідерландський футболіст, що грав на позиції нападника. З ранніх років він грав за «Геренвен», а з 1955 року — в Енсхеде. У своїх 47 матчах за збірну Нідерландів він забив 33 голи. Є одним із найвідоміших фризів усіх часів і тому також включений до Канону історії Фризії.
Поряд з Йоганом Кройфом він вважається одним з найкращих нідерландських гравців 20 століття. Двічі він був визнаний нідерландським спортсменом року. Однак, незважаючи на те, що він здобув широку популярність серед уболівальників на футбольному полі, його примхливий і впертий характер майже не створив йому друзів серед товаришів по команді. Останні вісім років свого життя спортсмен провів в інвалідному кріслі через крововилив у мозок. Його рідний клуб після смерті футболіста назвав свій стадіон на честь Абе Ленстри.
Ранні роки
Абе Ленстра народився 27 листопада 1920 року як другий син складського робітника Міндерта Янса Ленстри та його дружини Янке, уродженої Суєрвельд. Після того, як його брата Яна, старшого на півтора року, назвали на честь дідуся Ленстри, молодший нащадок отримав ім'я батька Янке Абе Вітзеса Суєрвельда. Ім'я було сімейною традицією принаймні з 1500 року, коли предок на ім'я Абе Ганіа одружився з жінкою знатного походженняJohann Mast: Abe. Het levensverhaal van Nederlands eerste grote sportidool. Tirion Uitgevers, Baarn 2007, ISBN 978-90-439-0983-9, S. 9. . Сім'я спочатку жила в робітничому районі; Обидва діди та Міндерт Ленстра були прихильниками Фердинанда Домели Ньївенгейса (1846—1919), який був однім із перших соціалістів у Фрисландії. В результаті Абе і його брат виросли в атеїстичному середовищі; У День праці на їх будинку, як і майже на всіх будинках їх вулиці, висів червоний прапор. Коли батько Ленстри отримав кращу посажу комівояжера, сім'я переїхала в середовище більш середнього класу, але зберегла свої політичні переконання; Янке Ленстра працювала у місцевій жіночій асоціації Соціал-демократичної робітничої партії, а родина читала соціалістичну щоденну газету Het VolkJohann Mast: Abe. Het levensverhaal van Nederlands eerste grote sportidool. Tirion Uitgevers, Baarn 2007, ISBN 978-90-439-0983-9, S. 10ff..
Як і багато гравців його покоління, Абе Ленстра навчився грати у футбол на вулиці. З однокласниками, як своїми, так і старшого брата, він ніколи не втрачав нагоди пограти паперовими, тенісними та футбольними м'ячами. Від природи він був правшею, але завдяки постійним тренуванням навіть у дитинстві міг однаково добре бити м'яч обома ногами. У травні 1931 року він вперше привернув увагу на щорічному шкільному турнірі, спонсором якого був «Геренвен». Абе був наймолодшим і найменшим учасником і грав у команді зі своїм братом Яном. Після турніру наступного року новий тренер «Геренвена», англієць і колишній гравець «Чарльтона» Сід Касл, також визнав талант хлопчика. Через три дні після свого дванадцятиріччя Або Ленстра став членом клубу. У той час як його брат Ян, який був на півтора роки старший, уже виступав у першій молодіжній команді, Абе спочатку використовувався у другій молодіжній команді. Але в своїх перших іграх він забив стільки голів на позиції центрфорварда, що швидко піднявся до команди Яна.
Кар'єра в клубі
1932—1950: Початок кар'єри у «Геренвені» У сезоні 1932/33 австрієць Отто Пінтер, колишній гравець віденського «Рапіда», тренувався з фризами. У той час як Касл започаткував англійський стиль гри з довгими пасами на фланги, Пінтер був прихильником технічно складнішої комбінаційної гри «вундертіма» з його батьківщини. Ленстра перейняв це від Пінтера. Австрієць порівняв ігровий інтелект і техніку Абе з Маттіасом Сінделаром, який на той час вважався найкращим гравцем на континенті.
1 березня 1936 року Абе Ленстра разом зі своїм братом дебютував у другій чоловічій команді «Геренвена», Ян грав на лівому фланзі, Абе на правому. Абе забив три голи в переможному (12:1) матчі проти «Алсідеса» (Меппель); Ян був викликаний до основної команди після шести голів. Абе довелося чекати до літа, перш ніж його включили до складу першої команди на товариський турнір, яку тепер знову тренував Касл, що повернувся з Англії. 16 липня 1936 року, коли Ленстрі було ще 15 років, він вперше з'явився в складі «джентльменів», зігравши праворуч, оскільки ліву позицію займав найкращий бомбардир команди Ян «Боб» Крікке. У матчі проти «Горредійка», який закінчився з рахунком 2:2, Ленстра зрівняв рахунок, забивши «розкішний гол», як повідомляв хронік газети Nieuwsblad van FrieslandJohann Mast: Abe. Het levensverhaal van Nederlands eerste grote sportidool. Tirion, Baarn 2007, S. 27..
Ленстра грав настільки добре, що до нього зацікавилися навіть закордонні клуби. «Гаддерсфілд Таун», великий клуб того часу в Англії, хотів гравця, але батько і мати Ленстри не хотіли, щоб маленький Абе поїхав до Англії.
У наступному сезоні 1936/37 Абе Ленстра вже здобув постійне місце в рідній команді. Цього сезону нападник був одним із найкращих бомбардирів у Тведе Классе, другому дивізіоні Нідерландів, з 19 голами, і таким чином зробив значний внесок у підйом «Геренвена» до найвищої ліги. З 1937 року команда закріпилася у вищому дивізіоні Ерсте Классе. Завдяки Ленстрі, який досі вважається найкращим футболістом, який є вихованцем «Геренвена»«Abe Lenstra was veruit de beste voetballer die Heerenveen heeft voortgebracht.» in:, Biografie beim SC Heerenveen, abgerufen am 9. Mai 2015. команда змогла щороку входити до фінального раунду чемпіонату Нідерландів як чемпіони Півночі з сезону 1941/42 до сезону 1950/51Ausnahme: 1944/45 gab es keinen Spielbetrieb. Netherlands Eerste Klasse Noord Final League Tables 1916—1950, Statistik bei rsssf.com. Найкращим місцем у чемпіонаті Нідерландів було двічі друге місце в сезонах 1946/47 і 1947/48Netherlands Final League Tables 1898—1954, Statistik bei rsssf.com. Футбол тривав на півночі Нідерландів до останнього року війни, в тому числі під час Другої світової війни.
Восени 1942 року «Геренвен» був змушений тимчасово обійтися без свого зіркового гравця: футбольна федерація дискваліфікувала Ленстру через те, що він порушив статус аматора, але не у футболі: як і кілька фризьких гравців, він брав участь у змаганнях з катання на ковзанах і отримував призові за цеFrits Barend, Henk van Dorp: Voetbal in den oorlog. Verlagsbeilage zu Vrij Nederland Nr. 17, 5. Mai 1979, S. 26 u. 28.. Під час голодної зими 1944/45 років у Фрисландії все ще було достатньо їжі, тому багато людей прибуло з півдня та заходу країни, де постачання було припинено. Члени «Геренвена» прийняли гравців «Аяксу», які втекли з Амстердама на човні через Ейсселмер. Гілтє «Гіл» Ленстра-ВісманHil Lenstra-Wisman überlebte ihren Mann 26 Jahre und starb 87-jährig im Dezember 2011. , Vereinshomepage des sc Heerenveen vom 16. Dezember 2011., яка одружилась з Абе у 1944 році, згадувала, що Ар'є де Віт зупинявся у новоспеченої пари; Загалом близько 80 жителів Амстердама проживали з «Геренвеном», з якими Абе грав у футбол на стадіоніHet Gouden Binnentrio. In: Johan Derksen u. a.: Het Nederlands Elftal 1905—1989. De historie van Oranje. Weekbladpers BV/Voetbal International, Amsterdam 1989, ISBN 90-236-7211-9, S. 154.. Протягом цього часу він також продовжував присвячувати себе ковзанярському спорту і зміг виграти кілька регіональних чемпіонатів з шорт-треку; Йому довелося скасувати участь у національному чемпіонаті в 1945 році через тренувальну травму, але наступного року переміг чемпіона Кеса ван Ейкерена в гонці в ГеренвеніThom Mercuur (Hrsg.): Rondom Abe. Een voetbalepisode in Friesland, De Drijvende Drobber, Leeuwarden, o. J., ISBN 90-70330-07-5, S. 74f..
Ленстра володів умінням бити як правою, так і лівою ногоюLenstra, Abe (1920—1985), Instituut voor Nederlandse Geschiedenis, Version vom 13. März 2008, gesichtet am 3. Juli 2008.. «Інтуїтивно зрозумілий, креативний, технічний», — сказав про нього Кес РейверсHet Gouden Binnentrio. In: Johan Derksen u. a.: Het Nederlands Elftal 1905—1989. De historie van Oranje. Weekbladpers BV/Voetbal International, Amsterdam 1989, ISBN 90-236-7211-9, S. 161.. Він проходив суперників ідеальною технікою і кількома обманними рухами. Він був одним із перших великих гравців, які почали грати м'ячем зовнішньою стороною стопи, а стометрівку він пробігав за 10,9 секунди, що на той час було рекордом Фризії, але на полі часто залишався флегматичнимFrans Oosterwijk: Voetbal in de jaren vijftig, in 99 beelden. ANP Foto/Nieuw Amsterdam Uitgevers, Amsterdam 2007, ISBN 978-90-468-0264-9, S. 62.. Іноді створювалось враження, що його навіть не було в грі, але потім швидко дивував партнерів і ворогів блискучим пасом, хитрим прийомом або фатальним ударом«Met een fluwelen techniek, een grandioos inzicht, een flitsend schot, plus een paar schijnbewegingen verschalkte hij zijn tegenstanders. Abe was een merkwaardige speler, die soms de indruk wekte dat hij te weinig aan het spel deelnam, maar ineens in een flitsend moment vriend en vijand versteld doet staan door een vlijmscherpe pass, een handige truc of een dodelijk schot.» aus: Abe Lenstra. Een voetballegende uit Friesland, gesichtet am 30. Juni 2008..
У двох іграх він зробив собі ім'я як боєць, який привів свою команду до перемоги навіть тоді, коли вона майже безнадійно була втрачена. Першим був матч проти «Маастрихта» 21 червня 1947 року, коли «Геренвен» переміг з рахунком 7:6, програючи по ходу матчу 0:4. Його найвідоміша гра у складі фризької команди відбулась 7 травня 1950 року проти амстердамського «Аякса», у складі якого на той час був Рінус Міхельс. За півгодини до фінального свистка команда Абе програвала 1:5. Але фризам вдалося перетворити відставання в перемогу 6:5. Ленстра забив перші два голи і відіграв важливу роль у підготовці інших голів.
Як у кожного генія, Ленстра також мав свої недоліки. Наступного року «Геренвен» грав у чемпіонаті нижче своїх можливостей, а Ленстра, який не почувався у повній формі, просто пропустив домашню гру проти столичного . Він навіть не прийшов на стадіон, щоб подивитися гру; Журналістові він сказав, що «втомився від футболу»«Zoals tijdens het kampioenschap van Nederland in 1951. Heerenveen speelde matig en Abe, die zich niet geheel fit voelde, liet de thuiswedstrijd tegen Blauw Wit aan zich voorbijgaan. Hij kwam zelfs niet naar het sportpark om het duel te zien. Tegenover een journalist liet hij weten voetbalmoe te zijn!», Biografie beim SC Heerenveen, abgerufen am 9. Mai 2015..
1950—1955: перехід до професіонального футболу