Ерна Розенштейн (17 травня 1913, Львів — 10 листопада 2004, Варшава, Польща) — польська художниця-сюрреалістка і поетеса єврейського походження.
Біографія Ерна Розенштей народилася у Кракові 19 квітня 1902 року в сім'ї єврейського походження Максиміліана та Анни Розенштейн-Родан, батько Ерни був суддею у відставці. Сестра Пауля Розенштейн-Родана — австрійського економіста.
З 1932 по 1934 рік навчалася у Віденській жіночій академії (Wiener Frauenakademie), а потім з 1934 по 1936 рік у Краківській академії образотворчого мистецтва під керівництвом Войцеха Вайса. Під час навчання встановила контакти зі студентською Краківською групою, зокрема з художником і графіком Йонашем Штерном.
У 1937 році здійснила коротку поїздку до Парижа, де у 1938 році мала можливість дізнатися про сюрреалістичний живопис. Війну провела з батьками у Львові. У 1942 році їй вдалося втекти з місцевого гетто. Виїхавши зі Львова, переховувалася під вигаданими іменами спочатку у Варшаві, а після 1944 року — у Ченстохові. Після війни Розенштейн стала частиною краківського авангарду. Серед інших вона була співавторкою відродженої Краківської групи разом з Тадеушем Кантором, Марією Яремою, Йонашем Штерном. У 1949 році вона одружилася з Артуром Сандауером і жила у Варшаві, де в 1950 році народила сина (Адам Сандауер, громадський і політичний діяч).
Належала до низки комуністичних організацій:
Міжнародна організація допомоги революціонерам (1930—1947) Wiener Jungarbaiter Verband (1933—1934) Комуністичний союз молоді Польщі (1935—1938) Польська робітнича партія (1945—1948) Польська об'єднана робітнича партія (з 1948)
До 1954 року через соціалістичний реалізм, що діяв у Польщі, Розенштейн не могла виставляти свої роботи. Її живопис насичений образами гетто, був заснованим на підсвідомості та романтиці. З 1972 року почали друкуватися книги Розенштейн з її поезією та драматичними мініатюрами.
Вона була лауреаткою Премії ім. Кіпріан Каміл Норвід (1976) і Ян Цибіс (1996).
Похована на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві (секція C39-10-5)Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze.
Живопис
Живопис Ерни Розенштейн має багато спільного з поетикою сюрреалізму.
Її картини, такі як «Скульптура в морі» (1954) і «Пейзаж» (1957), демонструють певну спорідненість з мистецтвом каталонського художника Жуана Міро та Андре Массона, тоді як картини «Тихий світ» (1855) та «Пам'ятники» (1955) нагадують настрій картин французького майстра — Іва Тангі. Інші її картини також відсилають до припущень сюрреалізму, наприклад «Дорога» (1954), пов'язана з поетикою снів, або одна з її останніх робіт — напівабстрактне «Розчальне награначе» (1970).
Літературні твори
Томи поезії
Ślad (Czytelnik, Warszawa 1972) Поза межами мови (Czytelnik, Warszawa 1976) Усі шляхи: (вибрані вірші) (Wydawnictwo Literackie, Краків 1979,) Czas (Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1986,) Трохи з архіву (Міська публічна бібліотека в Легіоново, Легіоново 1993) Кадр з архіву (Галерея скульптур у Варшаві, Варшава 1994) Річка тече (Історико-етнографічний музей, Хойніце 1998,)
Казки
Казки, вибір і редакція Ярослава Боровця (Wydawnictwo Warstwy, Вроцлав 2014) Ловець тіней (збірка казок), зібрана та відредагована Ярославом Боровцем (Wydawnictwo Wolno, Fundacja Galeria Foksal, Lusowo, Варшава 2022)
Посилання
biweekly.com Авторизовані спогади Ерни Розенштейн, написані Зеноною Мачужанкою Твори Ерни Розенштейн у фондах Музею мистецтв у Лодзі
Примітки