Леокадія Петрівна Ляхо́вич (18 грудня 1915, Катеринослав — 8 березня 2000, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Дружина художника Леоніда Чичкана, мати художника Аркадія Чичкана.
Біографія Народилася 18 грудня 1915 року в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна). 1934 року закінчила художній робітфак у Дніпропетровську, де навчалася у Михайла Паніна; упродовж 1934—1938 років продовжила навчання у Харківській художній школі та у 1938—1941 роках — у Харківському художньому інституті, була ученицею Семена Прохорова; 1946 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Карпа Трохименка.
Протягом 1950—1952 років співпрацювала з київським видавництвом «Радянська школа». Мешкала у Києві в будинку на вулиці Леніна, № 27, квартира № 20 та у будинку на вулиці Мате Залки, № 6-А, квартира № 96Ляхович Леокадія Петрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 90.. Померла у Києві 8 березня 2000 року.
Творчість Працювала в галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створювала пейзажі, натюрморти, портрети. Серед робіт:
«На Полтавщині» (1949); «Над Пслом» (1950); «Ілля та Кирило» (1950); «Калинка» (1952); «Діти» (1954); «Квіти» (1954); «Настурції» (1960); «На студії» (1960); «Риби» (1961); «Натюрморт» (1967). </div> Брала участь у республіканських виставках з 1949 року.
Примітки
Література Ляхович Леокадія Петрівна // ;