Джеффрі Кетрін Джонс (; 10 січня 1944 — 19 травня 2011) — американська художниця, чиї роботи найбільш відомі з кінця 1960-х до 2000-х років. До 1976 року Джонс створила обкладинки для понад 150 книг, а також в цей час займалася образотворчим мистецтвом. Художник-фантаст Френк Фразетта назвав Джонс «найвидатнішим художником сучасності». Хоча спочатку Джонс здобула популярність просто як Джефф Джонс, а пізніше як Джеффрі Джонс, у 1998 році вона змінила жіноче ім'я та додала як друге ім'я Кетрін.

Раннє життя Джеффрі Дарвуд Джонс народилася і виросла в Атланті, штат Джорджія. У дитинстві її батько служив за кордоном військовим. У 1967 році вона закінчила Коледж штату Джорджія зі ступенем геології та дуже цікавилася мистецтвом і захоплювалася роботами Йоганнеса Вермера, Джованні Баттіста Тьєполо та Рембрандта ван Рейна.

Кар'єра Щоб продовжити мистецьку кар'єру Джонс переїхала до Нью-Йорка і швидко знайшла роботу, малюючи сторінки коміксів для King Comics, Gold Key Comics, Creepy, Eerie та Vampirella, а також Witzend Воллі Вуда. Вона малювала обкладинки для книжок, у тому числі видань Ace у м'якій обкладинці серії «Fafhrd and the Gray Mouser» Фріца Лейбера та «Postmarked the Stars», «The Zero Stone», «Uncharted Stars» та понад 150 інших книг Андре Нортон. На початку 1970-х років Джонс також створювала ілюстрації до «Фантастики» Теда Вайта. Вона намалювала багато обкладинок і оповідань для різних видавництв коміксів, включаючи DC Comics, Skywald Publications і Warren, але загалом уникала жанру супергероїв.

У випусках National Lampoon за 1972—1975 роки Джонс випустила повносторінкову стрічку під назвою «Ідиль».

Студія (The Studio) З 1975 по 1979 рік Джонс ділилася робочим місцем у районі Челсі на Манхеттені з Берні Райтсоном, Баррі Віндзор-Смітом і Мішелем Калутою під загальною назвою «Студія». У 1979 році Dragon's Dream опублікував том їхньої праці. Галузевий журналіст Том Сперджен прокоментував ширше значення та впливу «Студії» у своєму некролозі про Джонс в The Comics Reporter:

На початку 1980-х у неї була періодична стрічка у Геві-метал під назвою «Я — вік». Карикатуристи Волтер Сімонсон і Дж. Д. Кінг тоді сказали, що Джонс виявляла зростаючий інтерес до експресіонізму і після цього не займався коміксами так близько.

Особисте життя У 1964 році, навчаючись у коледжі штату Джорджія, Джонс познайомилася з однокурсницею Мері Луїзою Александер (пізніше відомою як письменниця Луїза Сімонсон). Вони почали зустрічатися і одружилися в 1966 році. Наступного року у них народилася дочка Юліанна. Після закінчення школи пара переїхала до Нью-Йорка, але розлучилася на початку 1970-х років.

Перехід статі У дорослому віці Джонс згадувала, що з найперших своїх спогадів хотіла бути дівчинкою. Вона зіткнулася з цими проблемами в 1998 році і почала замісну гормональну терапію. Автор коміксів і журналіст Стівен Рінґґенберґ детально розповів про перехід у некролозі/данині Джонсу в The Comics Journal:

Смерть На особистій сторінці Джонс у Facebook після її смерті було повідомлено: «Легендарна художниця-фентезі Джеффрі Кетрін Джонс померла сьогодні, у четвер, 19 травня 2011 року, о 4:00 ранку в оточенні родини. Джеффрі страждала від важкої форми емфіземи легенів і бронхіту, а також затвердіння суглобів артерії навколо серця…»Jeffrey Catherine Jones profile, Facebook. Accessed May 19, 2011.

Нагороди У 1967 році Джонс була номінована на премію Г'юго як найкращий фанат-виконавець ; вона також була номінована на премію Г'юго як найкращий професійний художник у 1970, 1971 та 1972 роках. У 1975 році вона була номінована на премію World Fantasy Award—Artist і виграла її в 1986 році. Крім того, Джонс був номінований на премію Чеслі в 1999 році.

Фільми У 2012 році Indiegogo випустила ретроспективу фільму Марії П. Кабардо на DVD з інтерв'ю з друзями, колегами-митцями та самою художницею під назвою «Кращі речі: життя та вибір Джеффрі Кетрін Джонс».

Бібліографія

Книги

Вчорашня Лілія, 79 сторінок, Dragon's Dream, грудень 1980 р. Епоха невинності: Романтичне мистецтво Джеффрі Джонса, 39 сторінок, Underwood Books, серпень 1994 р., Мистецтво Джеффрі Джонса, 160 сторінок, Underwood Books, жовтень 2002 р. Джеффрі Джонс Sketchbook 107 сторінок, Vanguard Productions, квітень 2007, Абсолютна смерть включає «Зимову казку», шестисторінкове оповідання, написане Нілом Ґейманом і намальоване Джонсом, 360 сторінок, DC Comics, жовтень 2009 р. Джеффрі Джонс: Життя в мистецтві, 256 сторінок, IDW Publishing, січень 2011 р. Джеффрі Джонс: Остаточне посилання 178 сторінки, Vanguard Productions, травень 2013 р.,

Примітки

Посилання

Tribute Woman in the Man, Jones tribute by Michael Netzer, May 20, 2011