Давид Олексійович Чичинадзе (, місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — ?) — грузинський радянський діяч, коваль, комерційний директор Тбіліського паровозовагоноремонтного заводу імені Сталіна, голова Ленінського райвиконкому міста Тбілісі. Член ЦК КП(б) Грузії. Депутат Верховної ради СРСР 1—4-го скликань.
Життєпис Народився в родині робітника-чорнороба. Трудову діяльність розпочав у 12-річному віці учнем кравця. У 1918—1919 роках працював учнем коваля.
У 1921—1923 роках — робітник-молотобоєць, з 1923 року — коваль, з 1928 року — бригадир Тифліського (Тбіліського) паровозовагоноремонтного заводу імені Сталіна, організатор стахановського руху серед робітників заводу. Член РКП(б) з 1925 року.
Без відриву від виробництва закінчив залізничний робітничий факультет у Тифлісі.
З 1937 року — комерційний директор, начальник Тбіліського паровозовагоноремонтного заводу імені Сталіна, начальник Тбіліського локомотивного депо.
У червні 1945 — після 1954 року — голова виконавчого комітету Ленінської районної ради депутатів трудящих міста Тбілісі.
У 1950 році закінчив річні курси при Вищій партійній школі при ЦК ВКП(б) у Москві.
Подальша доля невідома.
Нагороди орден Леніна (22.03.1936) орден Трудового Червоного Прапора (23.11.1939) орден Червоної Зірки (1942) медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Примітки
Джерела газета «Заря Востока» (Тбилиси), 15.11.1937 газета «Заря Востока» (Тбилиси), 14.02.1954