японський журналіст й політик часів Японської імперії, відомий насамперед своєю причетністю до японської ультраправої політики через лідерство в японській партії Тохокай , а також через своє політичне протистояння з одним з наймогутніших тогочасних японських державних діячів Тодзьо Хідекі та можливе самогубство (або вбивство) за нез'ясованих обставин.
Сейго Накано народився у місті Фукуока, Японська імперія, він чотири роки навчався в токійському університеті Васеда, де написав низку статей для журналу «Nihon oyobi Nihonjin» (Японія та японці), перш ніж закінчити навчання в липні 1909 року. У цих та інших промовах й статтях Сейго Накано висловлював свої політичні погляди. Сейго Накано підтримував опозицію до так званої японської політичної/економічної еліти (істеблішменту) протягом усього свого життя, своєю чергою він критикував японських олігархів, таких як Кацура Таро, уряд барона Танака Гічі, та зрештою одного з найвпливовіших діячів Японської імперії Тодзьо Хідекі, критика якого зрештою коштував йому життя. Однак, попри на свою опозицію до них, Сейго Накано залишався відданим роботі в політичних партіях, він також відкидав спроби насильницького перевороту та путчі молодих офіцерів. Великий вплив на політичну думку Сейго Накано мала традиція китайського філософа Вана Янміна (Ойомей)Najita, T., & Harootunian, H. D. (1991). In The Cambridge History of Japan (Vol. 6, pp. 728—729), Cambridge Univ. Press.. Приймаючи інтуїтивістський, автономістський погляд на особистість, Вана Янміна думав, що наголошував на тому, що людина ідентифікує як «добре» чи «справедливе», над багатством і покорою корумпованій владі. У випадку пана Сайґо Такаморі, якого Сейго Накано вважав героєм, набагато більшим за себе, Ойомей освятив своє повстання проти уряду Мейдзі як героїчне.
Сейго Накано у своїх поглядах на реставрацію Мейдзі яка докорінно змінила Японську імперію, він розглядав цю історичну подію як результат народного невдоволення деспотичним правлінням яке було запроваджено в Японії в часи правління сьогунату який мав майже необмежену владу в країні. Але хоча лідери реставрації були об'єднані в героїчній боротьбі з деспотичним урядом сьогунату, в них стався розкол, під час якого люди, які цінували свободу, такі як Сайґо, були відсторонені, а замість цього «олігархія» Мейдзі дозволила західним ідеям хлинути в Японію тим самим підриваючи унікальний дух цієї країни, а також було створено систему олігархічно-бюрократичного правління, яке суперечило народній волі.
Під час Першого руху за захист конституції Сейго Накано невпинно атакував уряд Кацура та систему кланового уряду ханбацу (олігархія Мейдзі), як письменник у газеті Асахі Сімбун, завдяки цьому він заслужив репутацію ліберала та при цьому отримав невдоволення газети, що призвело до запуску газети «Tohodironsha» в 1916 році. Після обрання Сейго Накано до парламенту Японської імперії в 1920 році, він приєднався до покоління молодих політиків-реформаторів, потім зрештою він приєднавшись до політика пана Інукаї Цуйосі та Какусін Курабу (Клуб реформаторів) у 1922 році, але пізніше він вважав, що жодних серйозних змін в Японській імперії не можна було зробити за межами однієї з двох основних японських партій, і тому він перейшов до Кенсейкай у 1924 році. Після Маньчжурського інциденту Сейго Накано захоплювався ініціаторами цієї змови, порівнюючи їхні рішучі дії з коливанням кабінету міністрів Японської імперії пана Танаки, це було порівняння між жорсткою політикою та політикою капітуляції перед США в питаннях Республіки Китай.
Щоб сформувати сильний уряд Японської імперії, та щоб впоратися з кризою на початку 1930-х років, Сейго Накано спочатку спробував організувати союз двох панівних японських політичних партій «Асоціація друзів конституційного правління» й «Конституційно-демократична партія», а потім організував політичну партію «Кокумін Домей» (Громадянський альянс) разом з Адачі Кендзо, але це йому не вдалося. Однак через розбіжності між ними альянс розпався, і Сейго Накано сформував Тохокай у 1936 році. Пізніше він приєднався до Асоціації допомоги трону, але покинув її наприкінці 1940 року на знак протесту проти обмежень, накладених на неї консервативними силами, насамперед дзайбацу та партійними політиками. Згодом він став запеклим противником впливового політика Японської імперії пана Тодзьо Хідекі та сформованого ним японського уряду, перш ніж вчинити ритуальне самогубство під тиском уряду Японської імперії в 1943 році.
Біографія
Раннє життя Сейго Накано народився у місті Фукуока, при народженні був названий Джінтаро Накано (). Він був першим і старшим сином своєї сім'ї. Його батько, Тайдзіро Накано, був власником ломбарду, і походив зі збіднілої самурайської родиниSaaler, S., & A., S. C. W. (2011). Pan-Asianism a Documentary History. Volume 2, 1920-present. Rowman & Littlefield. Page 45. Його мати була Тора Накано. Сейго Накано також мав двох братів, Тайсуке і Хідето, і двох сестер, Теру і Муру.
Сейго Накано увіці від 5 до 14 років відвідував початкову школу, перш ніж закінчити її, щоб відвідати японську школу у префектурі Фукуока. У свої молодші шкільні роки Сейго Накано описували як спритного учня. У школі «Фукуока Шуюкан» Сейго Накано захопився дзюдо, через що і отримав травму ноги на першому курсі, ця травма не дозволила йому вступити в імператорську армію Японської імперії.Populist Nationalism in Pre-War Japan: A Biography of Nakano Seigo by Leslie Russel Oates, 1985, Page 5-6 Під час свого шкільного навчання, Сейго Накано почав писати для свого шкільного журналу під псевдонімом «Масаката» та допоміг створити центр бойових мистецтв для учнів під назвою «Шімбукан».
У квітні 1905 року Сейго Накано вступив до токійського університету Васеда, який був престижним приватним університетом Японської імперії, він поступив на факультет політичних наук. На той час бізнес його батька збанкрутував, і тому, щоб заплатити за своє навчання, Сейго Накано почав писати для журналу «Nihon oyobi Nihonjin» (Японія та японці), через який він познайомився з паном Міяке Сецурей. Він також познайомився з японським політиком Тояма Міцуру, який був найвпливовішою фігурою в таємному ультранаціоналістичному товаристві «Генйоша». І хоча Сейго Накано ніколи так і не приєднався до «Генйоша», він зберігав зв'язки з нею та її лідером Міцуро Тоямою протягом усього свого життя. Через чотири роки після вступу на навчання до університету Васеди, він його закінчить в липні 1909 року.
Кар'єра в журналістиці Після закінчення навчання Сейго Накано зробив кар'єру журналіста, щоб згодом зайнятися політикою в Японській імперії. Сейго Накано деякий час працював у «Nichi Nichi Shimbun», перш ніж у 1911 році перейшов у більшу та відомішу Асахі Сімбун. Сейго Накано пишучи для «Асахі Сімбун», публікував свої політичні погляди з різних питань, так наприклад він пише у «Політики на посаді та поза нею», у якій він критикував політиків-аристократів Кацуру Таро та Сайонджі Кінмочі, а також лідера японської партії «Асоціація друзів конституційного правління», за їхню домовленість, відповідно до якої коли один йде у відставку з поста прем'єр-міністра Японської імперії, інший займає його місце.Populist Nationalism in Pre-War Japan: A Biography of Nakano Seigo by Leslie Russel Oates, 1985, Page 9 Під час Сіньхайської революції в Китаї Сейго Накано висловив свою підтримку революціонерам, та виступив проти критики таких діячів, як Ямагата Арітомо, і він поїхав у Шанхай у відрядження, де зустрівся з китайським політиком й революціонером Сунь Ятсеном.
Коли в Японській імперії сталась політична криза, більш відома як «політична криза Тайсьо», Сейго Накано використав своє становище в «Асахі», щоб стати різким критиком політика Кацури Таро та тогочасного кабінету міністрів Японської імперії, після чого він зібрав свої листи в цілу книгу в 1913 році. Проте сміливість Сейго Накано в газеті здобула йому багато ворогів у керівництві газети, і того ж року його перевели до окупованої Кореї.Saaler, S., & A., S. C. W. (2011). Pan-Asianism a Documentary History. Volume 2, 1920-present. Rowman & Littlefield. Page 47 Перебуваючи там, Сейго Накано критикував генерал-губернатора Кореї Терауті Масатаке за його деспотичне правління колонією. Перш ніж переїхати до Кореї, Сейго Накано одружився з Таміко, дочкою Міяке Сецурей.
У березні 1915 року Сейго Накано закінчив своє перебування в окупованій Кореї та відправився до Британської імперії. В цей час почалася перша світова війна. Під час своєї подорожі до Британської імперії він набув ще більшої неприязні до західних великих держав і це посилило його віру в ідеологію «паназіатство». Те, що Сейго Накано побачив в Британській імперії, він вважав ознаками занепаду (кризи), і в 1917 році він напише статтю, в якій буде засуджувати лицемірство західних великих держав, які проповідували справедливість і самовизначення народів, одночасно з цим вони увічнювали гноблення інших народів у своїх колоніях. Сейго Накано був настільки розчарований, що в 1916 році він вирішив повернутися до Японської імперії раніше, ніж планував, він повернувся до дому через територію США.Populist Nationalism in Pre-War Japan: A Biography of Nakano Seigo by Leslie Russel Oates, 1985, Page 14
Після повернення до Японської імперії Сейго Накано залишив газету «Асахі» і приєднався до газети «Tohojironsha» (Східний огляд), в цій газеті він став головним редакторомNational Diet Library. (n.d.). Nakano, Seigo. Nakano, Seigo | Portraits of Modern Japanese Historical Figures. https://www.ndl.go.jp/portrait/e/datas/304.html?c=0.. В майбутньому газети «Tohojironsha» та «Nihon oyobi Nihonjin» об'єднаються через руйнування викликані землетрусом Канто на теренах східної частини Японської імперії, щоб сформувати нову газету «Ґакан» (Наші погляди) у 1923 році. Через «Тоходжіронша» він критикував двадцять одну вимогу кабінету міністрів Японської імперії який на той час був під проводом японського політика Окума Сіґенобу, також Сейго Накано підтримував возз'єднання північного та південного урядів Китайської Республіки шляхом посередництва Японської імперії та підтримував рисові бунти в середині Японської імперії. Він також виступав проти інтервенції Японської імперії до Сибіру «сибірської інтервенції» та наполягав на визнанні Японської імперії Радянського Союзу, вважаючи, що це послабить домінування англо-американського блоку. У 1919 році Сейго Накано поїхав, щоб доповісти про події на мирній конференції у Версалі. Повернувшись до Японської імперії, він розкритикував слабкість уряду Японської імперії в протистоянні з США, у процесі цієї критики тираж його газети збільшився більш ніж утричі з 2000 до 7000 примірників.Populist Nationalism in Pre-War Japan: A Biography of Nakano Seigo by Leslie Russel Oates, 1985, Page 16
Піднесення в політиці