Олександр Дмитрович Зуєв ( / ; 26 червня 1996, Костанай, Казахстан) — російський та казахстанський футболіст, правий захисник та лівий вінґер сербського клубу ІМТ (Белград) та національної збірної Казахстану.

Клубна кар'єра

Займатися футболом розпочав у секції клубу «Тобол» (Костанай). Першим тренером гравця став Рафік Оганесович Балбабян. 2005 року родина Зуєвих переїхала з Казахстану до Росії, до міста Челябінськ, де Зуєв почав тренуватися у місцевій футбольній школі «Академія». 2008 року яскраво виявив себе на регіональному турнірі Дитячої футбольної ліги, і йому надійшла пропозиція від московської футбольної школи «Чертаново». З 2009 року почав займатися в «Чертаново» під керівництвом Михайла Буренкова.

У вересні 2011 року у складі збірної Москви, сформованої на базі команди «Чертаново», вперше став переможцем Першості Росії серед міжрегіональних об'єднань, що проводився в Кримську, та отримав звання «Кандидат у майстри спорту РФ» з футболу. Визнаний організаторами найкращим півзахисником Першості. У фіналі збірна Москви перемогла збірну Приволжя з рахунком 3:2.

У травні 2012 року став із «Чертаново» чемпіоном Росії з футболу серед команд спортивних шкіл та клубів (гравці 1996 року народження). Визнаний найкращим гравцем чемпіонату.

У листопаді 2012 року у складі збірної Москви, за яку виступали вихованці столичних шкіл «Чертаново» та «Локомотив-2», став переможцем Першості Росії серед міжрегіональних об'єднань, що проводився у Кримську. Став найкращим бомбардиром змагань.

У квітні 2013 року у складі команди «Чертаново» став переможцем престижного футбольного турніру «Монтегю» для клубних команд.

На початку вересня 2013 року підписав контракт із московським «Спартаком», а 16 вересня заявлений за клуб для участі у чемпіонаті Росії. 19 жовтня 2014 року в матчі проти «Уралу» Зуєв дебютував у РФПЛ, замінивши у другому таймі Ромуло.

Сезон 2014/15 років провів у складі «Спартака-2», який виступав у ПФЛ (другий дивізіон), де займав «рідну» позицію на лівому краю півзахисту. Всього зіграв 25 матчів (24 у стартовому складі), у яких відзначився 4-ма голами. Разом із командою став переможцем першості. Протягом сезону залучався головним тренером Муратом Якіном до тренувань та матчів за основний склад «Спартака». У прем'єр-лізі у вище вказаному сезоні потрапив у заявку «Спартака» на 7 матчів, у 2-х з яких вийшов на заміну, але не відзначився жодними результативними діями. Також провів 1 матч у розіграші Кубку Росії, де з'явився у стартовому складі та «записав на свій рахунок» гольову передачу.

Сезон 2015/16 років також розпочав у складі «Спартака-2», який виступав уже у ФНЛ, де провів 22 матчі (18 у стартовому складі) та відзначився 6-ма голами й 4-ма гольовими передачами. У домашньому матчі із саратовським «Соколом» 24 березня оформив хет-трик за 24 хвилини. В осінній частині сезону також нерідко залучався до матчів першої команди «Спартака» (9 разів у заявці, у 7 матчах виходив на поле, 2 – у стартовому складі). З січня 2016 року залучався Дмитром Аленічевим до тренувань із основою «Спартака» та потрапляв у заявку команди на всі матчі весняної частини чемпіонату. У цих матчах 9 разів з'являвся на полі (один раз у стартовому складі) та відзначився двома гольовими передачами. Таким чином, зиму та весну 2016 року провів, виступаючи за дві команди у структурі «Спартака». З цієї причини у весняній частині ФНЛ за «Спартак-2» брав участь лише у домашніх матчах, проводив на полі не більше 45 хвилин.

23 червня 2017 року перейшов в оренду до «Ростова». Першим голом у прем'єр-лізі та за ростовчан відзначився 30 липня у виїзному матчі проти «Амкара», завдяки чому приніс перемогу команді з рахунком 1:0. 27 травня 2018 року остаточно перейшов до «Ростова». 2 вересня 2019 року відданий у річну оренду «Рубіну», а 10 серпня 2020 року підписав із клубом постійний контракт. Влітку 2022 року залишив «Рубін» за взаємною згодою сторін.

14 липня 2022 року підписав 2-річний контракт з «Хімками». До початку зимової перерви встиг зіграти 14 матчів за підмосковний клуб. 21 лютого 2023 року повернувся до самарських «Крила Рад», з якимим підписав контракт до завершення сезону 2022/23 років. Провів 10 поєдинків за самарський колектив. Наприкінці вище вказаного сезону залишив розташування «Крил».

14 вересня 2023 року (в останній день трансферного вікна) підписав контракт із новачком сербської Суперліги ІМТ (Белград)Pojačanje koje obećava: IMT doveo krilo sa 168 nastupa u Premijer ligi Rusije at mozzartsport.com, retrieved 14-9-2023.

Кар'єра в збірній У юнацькій збірній Росії 1996 року народження дебютував 23 квітня 2011 року у першому турі XIII Меморіалу Франка Галліні в Італії. Збірна Росії поступилася місцевому клубу Портогруаро (0:1). У 2012 році брав участь у міжнародному турнірі «Монтегю», де зіграв чотири матчі та відзначився одним голом. У тому ж році брав участь у Меморіалі імені Віктора Баннікова, де також у чотирьох матчах відзначився одним голом. На Меморіалі збірна посіла друге місце, у фіналі в серії пенальті поступилась збірній України. У фінальному матчі Зуєв вийшов на 41-й хвилині замість Єгора Рудковського. 25 вересня 2012 року дебютував в офіційних матчах УЄФА у відбірному турнірі до юнацького чемпіонату Європи 2013 у грі з однолітками з Чехії, які завершилися розгромом російської збірної з рахунком 0:3. На чемпіонаті Європи 2013 у фіналі відіграв 49 хвилин, після чого його замінив Олексій Гасилін, а команда стала чемпіоном Європи у віковій категорії U-17. Зуєв, як і його партнери зі збірної, отримав за цю перемогу звання «Майстер спорту Російської Федерації».

Срібний призер юнацького чемпіонату Європи (U-19) 2015 року у складі збірної Росії. З 5 матчів фінального раунду взяв участь у 4 (1 — у стартовому складі), результативними діями не відзначився. Усього за юнацьку збірну Росії (U-19) провів 10 поєдинків, у яких відзначився одним голом.

У молодіжній збірній Росії дебютував 24 березня 2016 року у кваліфікації молодіжного чемпіонату Європи 2017 року проти Азербайджану, в якому вийшов на заміну на 77-й хвилині.

У червні 2023 року отримав казахське громадянство, по праву народження, й виклик до національної збірної Казахстану. Але через травму одразу ж не міг приєднатися до команди.

Стиль гри Має високу швидкість. Вміє обігравати один в один, дриблер.

Статистика виступів Клубна

КлубСезонЛігаКубокКонт. турніриЗагаломДивізіонМатчіГолиМатчіГолиМатчіГолиМатчіГоли«Спартак-2» (Москва)2013–14ПФЛ82––822014–15254––2542015–16ФНЛ226––2262016–1740––40Загалом591200005912«Спартак» (Москва)2014–15РПЛ2000–202015–1614020–1602016–1760101080Загалом2203010260«Крила Рад» (Самара)2016–17РПЛ110––110«Ростов»2017–1825121–2722018–1922140–2612019–2071––71Загалом5436100604«Рубін» (Казань)2019–20РПЛ17010–1802020–2123020–2502021–221702010200Загалом5705010630«Хімки»2022–23РПЛ14020–160Усього за кар'єру217151612023516

Досягнення «Спартак» (Москва) Прем'єр-ліга Росії Чемпіон (1): 2016/17

«Спартак-2» (Москва) Першість ПФЛ (зона «Захід») Чемпіон (1): 2014/15

«Тобол» Кубок Казахстану Володар (1): 2025 Суперкубок Казахстану Володар (1): 2026

юнацька збірна Росії (U-17) Юнацький чемпіонат Європи (U-17) Чемпіон (1): 2013

Примітки

Посилання Профіль гравця на офіційному сайті РФС (архівна версія)

Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu Профіль гравця на сайті worldfootball.net Профіль гравця на сайті fbref.com Профіль гравця на сайті «Збірна Росії з футболу» (архівна версія)