Наза́рівка — село в Україні, у Соколівській сільській громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 300 осіб.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 282 особи, з яких 134 чоловіки та 148 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 300 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 95,67 % російська 2,67 % молдовська 1,00 % білоруська 0,33 % румунська 0,33 %

Символіка Герб Назарівки затверджено 27 квітня 1999 року. Автори герба — А. Авдєєв та В. Каніковський. Герб являє собою лазуровий щит, на якому зображено дві понижених чорних балки, поверх всього дві срібні протиставлені верби з вирваним корінням. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний сільською короною.Українська геральдика

Символіка герба відображає природні особливості місцевості. Верби є характерними деревами долини річки Сугоклеї, берегів джерел та балок, а чорна земля символізує родючі чорноземи, які здавна були основою господарського розвитку села.

Географія Село Назарівка розташоване у західній частині Кропивницького району Кіровоградської області, за близько 30 км від міста Кропивницького.

Село розташоване в степовій зоні України. Рельєф місцевості представлений хвилястою рівниною, розчленованою балками та невеликими долинами. Навколишні землі переважно використовуються для сільськогосподарського виробництва.

Через територію села протікає річка Сугоклея, яка належить до басейну річки Інгул. У межах Назарівки та її околиць до Сугоклеї впадають численні джерела-притоки, що проходять балками та формують місцеву водну мережу. Наявність водних джерел і балок відіграла важливу роль у формуванні поселень та господарському освоєнні території.

Рельєф околиць Назарівки значною мірою сформований балками. Вони відіграють важливу роль у формуванні місцевого ландшафту, водного режиму та біорізноманіття.

У днищах балок збереглися природні джерела, чагарникова та лучна рослинність, що створює сприятливі умови для існування багатьох видів рослин і тварин.Літописи природи та матеріали природно-заповідного фонду Кіровоградської області.

Історично балки були важливими природними орієнтирами для місцевих жителів, використовувалися як місця випасу худоби, заготівлі сіна та джерела води для господарських потреб.

Рослинність Територія Назарівки розташована в межах степової природної зони України. Рослинний покрив місцевості сформувався під впливом степових умов, долин малих водотоків та балкової системи, пов'язаної з притоками річки Сугоклеї.

На відкритих степових ділянках та схилах балок збереглися представники природної степової рослинності: ковила, полин, пирій, деревій, звіробій, перекотиполе, васильки справжні, маки, льон та інші види різнотрав'я. Навесні на окремих ділянках можна зустріти червонокнижний скіфський тюльпан.

У знижених місцях, поблизу джерел, струмків та балок поширена вологолюбна рослинність. Уздовж водойм ростуть верби та очерети, а також інші рослини, характерні для долин малих річок. У межах села та його околиць зустрічаються зарості шипшини, кропиви та різноманітного різнотрав'я.

На кам'янистих ділянках із виходами граніту формується особливий мікроландшафт із мохами та лишайниками. У затінених місцях також зустрічаються папороті.

Значну частину території навколо села займають сільськогосподарські угіддя, проте природна рослинність збереглася у балках, на схилах та інших ділянках, непридатних для активного землеробства.

Тваринний світ Тваринний світ околиць Назарівки характерний для степової зони Центральної України. Різноманіття природних умов — відкриті степові ділянки, балки, джерела-притоки річки Сугоклеї, зарості біля водойм та сільськогосподарські угіддя — створюють умови для існування різних видів тварин.

Серед ссавців у місцевості зустрічаються борсук, лисиця, заєць сірий, їжак, кріт, сліпак, різні види мишоподібних гризунів. На полях та степових ділянках можна побачити косулю, чисельність якої останніми роками зростає, а також інших представників степової фауни.

Поблизу водойм та вологих балок поширені земноводні й плазуни, зокрема жаби, ящірки та вужі.

Пташиний світ представлений видами, характерними для степових і сільськогосподарських ландшафтів. У місцевості зустрічаються лелеки, ластівки, чаплі, сороки, ворони, горобці, синиці, дятли, степовий орел, соколи, одуди, солов'ї та інші птахи. Особливо помітне збільшення популяцій фазанів і куріпок. Біля водойм можна спостерігати лебедів.

У річці Сугоклеї та ставках, розташованих у межах села й околиць, водиться риба. У водоймах, зокрема ставках, що перебувають в оренді, зустрічаються карась, сом та інші види риб.

У степових ділянках, балках та поблизу водойм мешкають різноманітні комахи: метелики, стрикози, бджоли, джмелі, оси, шершні, бабки та інші запилювачі, які є важливою частиною місцевої екосистеми.

Збереження балок, природних джерел, водойм та ділянок степової рослинності має важливе значення для підтримки біорізноманіття території.

Історія Дата коли виникло перше поселення невідома. Однак за місцевими переказами, назва села походить від імені пана Назара, який володів навколишніми землями, був гарним господарем та запам’ятався своєю порядністю та добротою до місцевого населення. За легендою, сусіднє село Оленівка було його хутором, де він проживав з сім’єю, та назване ним на честь його дружини Олени.Усні свідчення жителів села Назарівка, записані автором у 2025–2026 роках.

Дорадянський період На історичних картах другої половини ХІХ століття територія сучасної Назарівки складалася з кількох окремих поселень. На десятиверстовій карті Стрільбицького (зйомка 1860–1870-х років) позначені населені пункти Назарівка, Ліснякова та Живі Води. Десятиверстові карти Стрільбицького

На триверстовій військово-топографічній карті нової редакції (кінець XIX — початок XX століття) позначені Назарівка (Дієвських), Ліснякова (Греченкова) та Живі Води (Федяєва). Назви в дужках, імовірно, походять від прізвищ землевласників або власників окремих хуторів, що було характерним для тогочасної системи позначення населених пунктів.Трьохверстові військово-топографічній карти нової редакції

У Назарівці позначено водяний млин, у Лісняковій та Живих Водах — дерев'яні вітряні млини. У Лісняковій також позначено дерев'яну церкву та споруду, яка за умовними позначеннями може відповідати корчмі або заїжджому двору. Навколо цих поселень існували численні безіменні хутори та окремі господарства, частина яких у подальшому зникла або була включена до складу більших населених пунктів.

Статистичні матеріали свідчать, що у 1868 році Назарівка (Дієвська і Лобовка) налічувала 21 двір і 191 жителя, Ліснякова (Греченкова) — 6 дворів і 30 жителів, а поблизу існували два окремі поселення Живі Води (Федяєва та Ульянова), які разом налічували 11 дворів і 47 жителів.«Список населених місць Херсонської губернії», 1868.

У 1888 році в офіційних статистичних виданнях уже згадується «Назарівка з хуторами», що свідчить про початок адміністративного об'єднання навколишніх поселень. Водночас Ліснякова ще обліковувалася окремо, а Живі Води вже включали хутори Ульяновка, Бакуновка та хутір Колмакової.«Волости і найважливіші селища Європейської Росії», 1888.

У 1896 році Ліснякова вже значиться як хутір при Назарівці і налічує 4 двори та 35 жителів, тоді як Назарівка з хуторами мала 42 двори та 224 жителі. У цей час у селі діяла земська школа, в якій навчалось 23 учні, з них 21 хлопець і 2 дівчини, що свідчить про розвиток початкової освіти в громаді.«Список населених місць Херсонської губернії», 1896.

У 1917 році Ліснякова більше не згадується як окремий населений пункт. Натомість у статистичних матеріалах фігурують два поселення Живі Води, а також хутір Соя-Сірка (Карлівка). Назарівка з хуторами на той час налічувала 53 двори та 214 жителів.Перепис населених місць Херсонської губернії, 1917.

Порівняння історичних карт і статистичних матеріалів свідчить про поступову зміну адміністративної структури місцевості. Протягом другої половини ХІХ — початку ХХ століття дрібні хутори й поселення поступово втрачали самостійний статус та об'єднувалися навколо Назарівки, що зрештою сформувало сучасну структуру села.

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

Посилання Погода в селі Назарівка