Княжий бегінаж Тен-Вейнгаерде (гол. Prinselijk Begijnhof Ten Wijngaerde) — єдиний збережений бегінаж у бельгійському місті Брюгге. Там більше не живуть бегіни, але з 1927 року він функціонує як монастир бенедиктинок, заснований каноніком Горнартом. У тому ж році будинки на західному боці також були змінені та розширені в Monasterium De Wijngaard, монастир бенедиктинок.
Історія Уже до 1240 року громада благочестивих жінок оселилася на території «де Вінгард» (староголландською мовою «виноградник») на півдні міста. Ймовірно, ця назва стосується низинних лук. Бегінаж був заснований приблизно в 1244 році Маргарет Константинопольською, після того як вона попросила дозволу у Вальтера ван Марвіса, єпископа Турне, перенести каплицю-гробницю у Брюгге до Вейнгарда. У 1245 році воно було визнано самостійною парафією. У 1299 році він перейшов під безпосередню владу короля Філіппа Прекрасного і отримав назву «Княжий бегінаж».
Комплекс включає в себе готичну церкву бегінаж і близько тридцяти пофарбованих у білий колір будинків кінця 16, 17 і 18 століття. Практично всі вони побудовані навколо центрального двору. До головного входу з брамою можна потрапити через триарковий кам'яний міст Вейнгард. У ніші можна побачити образ святої Єлизавети Угорської, яка була покровителькою багатьох бегінажів. Де Вейнгард також присвячений святому Олексію. В'їзна брама була побудована в 1776 році майстром-мулярем Хендріком Бултинком. Перший будинок бегінів біля входу обладнано як музей, а експозиція становить картини, меблі 17-го та 18-го століть та мереживо, серед іншого. Друга брама веде доступ до будинку Саса через міст Сас.
Список літератури
Бібліографія Hoornaert H. (1921) Ce que c'est qu'un beguinage…, Desclée de Brouwer, Bruges. Hoornaert R. (1930) Le Beguinage de Bruges, son histoire, sa règle, sa vie, Desclée de Brouwer, Bruges. Beernaert B. et al. (1993) Begijnhofkerk H. Elisabeth, in: 17de-eeuwse architectuur in de binnenstad, Open Monumentendag 1993, Bruges. Van den Abeele A. (1998) Tuinen en verborgen hoekjes in Brugge, Brugge — Luik. Beernaert B. (2002) Begijnhof, tuin van het monasterium, in: Een tuin is meer dan er staat, Open Monumentendagen Brugge, Bruges. Dhondt R. (2008) Gravin Johanna van Constantinopel en het Brugs Begijnhof, in: Brugs Ommeland, pp. 228–237. Dhondt R. (2009) Problemen bij het omvormen van het Brugse begijnhof tot een parochie, in: Brugs Ommeland, pp. 51–59. Dhondt R. (2011) Wie woonde er voor 1300 op het Begijnhof te Brugge?, in: Brugs Ommeland, pp. 14–29. Van den Broecke E., Uyttenhove L. (2013) Laus Deo. Rodolphe Hoornaert en zijn werk, 1886—1969, Bruges-Leuven.
Посилання Monasterium De Wijngaard Begijnhuisje (музей) Beguinage De Wijngaard, Брюгге в ODIS — Інтернет-база даних проміжних структур