Фоновий шум Інтернету (IBN, також відомий як фонове випромінювання Інтернету, за аналогією з природним фоновим випромінюванням) складається з пакетів даних в Інтернеті, які адресовані IP-адресам або портам, де немає мережевого пристрою, налаштованого для їх отримання. слідкують за фоновим випромінюванням Інтернету.
Ці пакети часто містять небажані комерційні або мережеві контрольні повідомлення, зворотне розсіювання, сканування портів і дії хробаків .
Менші пристрої, такі як можуть мати жорстко закодовану IP-адресу для пошуку правильного часу за допомогою мережевого протоколу часу . Якщо з якоїсь причини жорстко закодований NTP-сервер більше не доступний, несправне програмне забезпечення може повторювати невдалі запити щосекунди, що, у разі задіяння багатьох пристроїв, призводить до .
Історичний контекст В перші 10 років Інтернету, фонового шуму було дуже мало, але з його комерціалізацією у 1990-х роках фактор шуму став постійною особливістю.
Хробак під назвою Conficker був відповідальним у 2010 році за велику кількість фонового шуму, створюваного вірусами, які шукають нових жертв. Проте, окрім зловмисних дій, джерелами фонового шуму також є неправильно налаштоване апаратне забезпечення та витоки з приватних мереж.
2000-і роки Станом на листопад 2010 року оцінюється, що кожної секунди генерується 5,5 гігабіт (687,5 мегабайт) фонового шуму.
На початку 2000-х також було підраховано, що користувач комутованого модему втрачає близько 20 біт за секунду їх пропускної здатності до небажаного трафіку. За останнє десятиліття рівень фонового шуму для адресного блоку IPv4 /8 (який містить 16,7 мільйонів адрес) збільшився з 1 до 50 Мбіт/с (від 1 до 6,25 ). Новий протокол IPv6, який має набагато більший адресний простір, ускладнить сканування портів вірусами, а також обмежить вплив неправильно налаштованого обладнання.
Фоновий шум Інтернету використовувався для виявлення значних змін в Інтернет-трафіку та зв'язку під час політичних заворушень 2011 року з блоків IP-адрес, геолокованих в Лівії.
Зворотне розсіювання — це термін, який ввів для опису фонового шуму Інтернету, який виникає внаслідок DDoS- атаки з використанням кількох підроблених адрес. Moore et al. Inferring Internet Denial-of-Service Activity , 2001 Цей шум зворотного розсіювання використовується для непрямого спостереження масштабних атак в реальному часі.
Література