Нечітка концепція — це концепція, межі застосування якої можуть значно змінюватися залежно від контексту чи умов, замість того, щоб бути зафіксованими раз і назавжди.Susan Haack, Deviant logic, fuzzy logic: beyond the formalism. Chicago: University of Chicago Press, 1996. Це означає, що концепція певним чином розпливчаста, не має фіксованого, точного значення, однак не є незрозумілою чи безглуздою взагалі.Richard Dietz & Sebastiano Moruzzi (eds.), Cuts and clouds. Vagueness, Its Nature, and Its Logic. Oxford University Press, 2009; Delia Graff & Timothy Williamson (eds.), Vagueness. London: Routledge, 2002. Вона має певне значення, яке можна зробити більш точним лише шляхом подальшого уточнення та конкретизації, включаючи більш точне визначення контексту, у якому використовується це поняття. Вивчення характеристик нечітких понять і нечіткої мови називається нечіткою семантикою.Timothy Williamson, Vagueness. London: Routledge, 1994, p. 124f; Lotfi A. Zadeh, «Quantitative fuzzy semantics». Information Sciences, Vol. 3, No. 2, April 1971, pp. 159—176. Протилежністю «нечіткої концепції» є «чітка концепція» (тобто точна концепція).
Під нечітким поняттям вчені розуміють поняття, яке «до певної міри застосовне» в ситуації. Це означає, що концепція має «градації» значущості або «нечіткі» (змінні) межі застосування. Нечітке твердження — це твердження, яке є істинним «до певної міри», і ця міра часто може бути представлена масштабованим значенням. Термін також використовується в наші дні в більш загальному, популярному значенні — на відміну від його технічного значення — для позначення концепції, яка є «досить розпливчастою» з будь-якої причини.
У минулому сама ідея міркування за допомогою нечітких понять зустрічала значний опір з боку академічних еліт. Вони не хотіли підтримувати використання неточних концепцій у дослідженнях чи аргументації. Проте, хоча люди можуть і не знати про це, використання нечітких понять гігантсько зросло в усіх сферах життя з 1970-х років. Це в основному завдяки прогресу в електронній інженерії, нечіткій математиці та цифровому програмуванні. Нова технологія дозволяє передбачати та фіксувати в програмі дуже складні висновки про «варіації на тему».Bart Kosko, Fuzzy Thinking: The New Science of Fuzzy Logic. New York: Hyperion, 1993; Bart Kosko, Heaven in a chip: fuzzy visions of society and science in the digital age. New York: Three Rivers Press, 1999; Daniel McNeill & Paul Freiberger, Fuzzy Logic: The Revolutionary Computer Technology that Is Changing Our World. New York: Simon & Schuster, 1994. Charles Elkan, «The paradoxical success of fuzzy logic.» IEEE Expert, August 1994. A useful overview of the field is provided in: Radim Bělohlávek, Joseph W. Dauben & George J. Klir, Fuzzy Logic and Mathematics: A Historical Perspective. Oxford University Press, 2017.
Див. також Система нечіткого керування
Примітки
Інтернет-ресурси James F. Brule, Fuzzy systems tutorial «Fuzzy Logic», Stanford Encyclopedia of Philosophy «Vagueness», Stanford Encyclopedia of Philosophy Calvin College Engineering Department, Getting Started with Fuzzy Logic 2009 Benjamin Franklin Medal Winner: Lotfi A. Zadeh Lin Shang, Lecture on fuzzy and rough sets, Nanjing University Rudolf Kruse and Christian Moewes on fuzzy set theory