Модель Кляйна, або модель інновацій Клайна, була представлена інженером-механіком Стівеном Дж. Клайном у 1985 роціKline (1985). Research, Invention, Innovation and Production: Models and Reality, Report INN-1, March 1985, Mechanical Engineering Department, Stanford University., а далі описана Клайном та економістом Натаном Розенбергом у 1986 році.Kline, S.J. & N. Rosenberg (1986). «An overview of innovation.» In R. Landau & N. Rosenberg (eds.), The Positive Sum Strategy: Harnessing Technology for Economic Growth. Washington, D.C.: National Academy Press, pp. 275—305. Ланцюгова модель є спробою описати складність інноваційного процесу. Модель вважається найбільш значним науковим внеском Клайна.
У ланцюжковій моделі Кляйна нові знання не обов'язково є рушійною силою для інновацій. Натомість процес починається з виявлення незадоволеної потреби ринку. Це стимулює дослідження та дизайн, потім редизайн і виробництво, і нарешті — маркетинг зі складними петлями зворотного зв'язку між усіма етапами. Існують також важливі цикли зворотного зв'язку з базою знань, що зберігається в організації та в усьому світі, з новими фундаментальними дослідженнями, які проводяться або замовляються в разі потреби, щоб заповнити прогалини.
Цю модель часто протиставляють так званій лінійній моделі інноваційCaraça, João, Bengt-Åke Lundvall, and Sandro Mendonça (2009). «The changing role of science in the innovation process: From Queen to Cinderella?» Technological Forecasting & Social Change 76, 861—867., у якій фундаментальні дослідження ведуть до прикладних розробок, потім інженерії, потім виробництва і нарешті — маркетингу та дистрибуції.
Примітки