Тара́с Микола́йович Павлю́к (12 липня 1969, с. Рясники Гощанського району Рівненської області — 27 травня 2022, смт Комишуваха Сєвєродонецького району Луганської області) — український військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Життєпис Народився 12 липня 1969 р. в селі Рясниках Гощанського району Рівненської області. Двоюрідний онук вітчизняного літератора, учасника Української революції 1917—1921 рр. Антіна Павлюка.
Закінчив Рясницьку НСШ, Рівненське СПТУ-38, механічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості. Служив у прикордонних військах, після цього протягом 5 років працював начальником ТЕЦ Бабино-Томахівського цукрозаводу. Член Народного Руху України з 1990 р., один із засновників Гощанського районного осередку НРУ. Брав участь у Революції гідності. До 2014 р. жив із підприємницької діяльності. Учасник АТО, воїн-доброволець. Як механік-водій МТЛБ «мотолиги»), служив у танковій роті «Холодний Яр» полку «Азов», затим упродовж тривалого часу — водій фури в Західній Європі. Після 24 лютого 2022 р. повернувся з Бельгії додому та добровільно пішов на фронт. Служив у бригадній розвідці 24-ї окремої механізованої бригади ім. короля Данила, молодший сержант.
Загинув у результаті масованого артилерійсько-мінометного обстрілу поблизу селища Комишувахи (Луганська область), північніше міста Попасної.
Нагороди За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2023 р., посмертно).
Вшанування пам'яті 14 жовтня 2022 року на стіні школи с. Рясники відкрито меморіальну дошку Антіну й Тарасові Павлюкам.
Примітки