Академія Сініка (AS, ; ) зі штаб-квартирою в Наньгані, Тайбей — Республіки Китай (Тайвань). Заснована в Нанкіні, академія підтримує дослідницьку діяльність у різноманітних дисциплінах: математиці та фізичних науках, науках про життя, гуманітарних і соціальних науках. Як навчальний заклад, забезпечує підготовку докторів філософії та стипендії за власною англомовною Тайванською міжнародною програмою післядипломного навчання з біології, сільського господарства, хімії, фізики, інформатики та наук про Землю й довкілляTaiwan International Graduate Program , Academia Sinica, Taiwan..
Посідає 144 місце в рейтингу Nature Publishing Index — 2014 Global Top 200 і 18 місце в рейтингу Рейтер найінноваційніших дослідницьких установ світу (World's Most Innovative Research Institutions) 2019 року. Нині президентом від 2016 року є , експерт у галузі , системної біології та синтетичної біології .
Історія
Академію Сініка, що означає «Китайська академія», засновано 1928 року в Нанкіні, тодішній столиці Республіки Китай, а її перше засідання відбулося в Шанхаї. До грудня 1948 року, унаслідок громадянської війни в Китаї року всі чотирнадцять інститутів академії погодилися переїхати з Нанкіна на Тайвань разом з іншими установами . Зрештою, лише Інститут історії та філології було переведено на Тайвань, оскільки голова Інституту математики пішов у відставку в червні 1949 року та ніколи не їздив на Тайвань.
З 81 наукового співробітника, які мали переїхати, Тайванську протоку перетнули дев'ятеро. Закладу бракувало коштів і в грудні 1954 року він знову відкрився як Історико-філологічний інститут. Того ж року в (Наньган, Тайбей) побудовано його головний кампус. Через важливість для економіки Тайваню було відновлено Інститут ботаніки. Друге скликання Академії Сініка відбулося 1957 року. У той же час її материкова частина продовжувала діяти під комуністичним правлінням і була в 1980-их роках перейменована на Китайську академію наук.
У 2000-их роках створено багато нинішніх інститутів і дослідницьких центрів, частково шляхом реорганізації старих. 2006 року урочисто відкрито першу докторську програму академії — Тайванську міжнародну аспірантську програму ().
Місія Як провідна академічна дослідницька установа Тайваню, Академія Сініка безпосередньо підпорядковується президентській канцелярії, на відміну від інших науково-дослідних інститутів, фінансованих урядом, які відповідають міністерствам виконавчого юаню. Таким чином, АС має автономію у формулюванні власних цілей дослідження. Крім академічних досліджень з різних предметів у сфері природничих і гуманітарних наук, її головними завданнями також є надання вказівок, каналів координації та стимулів з метою підвищення академічних стандартів у країні.
Керівництво Президента АС призначає президент Тайваню з трьох кандидатів, яких рекомендує засідання Ради. Президент АС має бути академіком. Після призначення він обіймає посаду протягом 5 років і може перебувати на ній до двох строків поспіль.
Нині 11-им президентом академії є , біохімік, який 21 червня 2016 року замінив , хіміка-біолога, професора фонду Парсонса та завідувача кафедри хімічної та біомолекулярної інженерії Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі. Президентом також був Ху Ши, філософ та есеїст, який зробив значний внесок у і , виступаючи за використання , а також впливового та власника рукопису Цзясю (). П'ятий президент, Ян Лі, отримав Нобелівську премію з хімії за «внесок у динаміку елементарних хімічних процесів».
Президенти (1928—1940) (виконувач обов'язків, 1940—1957) Ху Ши (1958—1962) (1962—1970) (1970—1983) (1983—1994) Ян Лі (1994—2006) (2006—2016) (2016–)
Скликання
Скликання Академії Сініка складається з 281 академіка, з них 105 вітчизняних і 176 закордонних науковцівConvocation of Academia Sinica, Academia Sinica, Taiwan.. Семеро академіків є нобелівськими лауреатами. Академічне членство є почесним довічним привілеєм без винагороди. Вони не обов'язково проводять дослідження або проживають у кампусі академії. Відповідно до фаху академіки поділяються на три відділи: математика та фізичні науки, науки про життя та соціальні й гуманітарні науки. Протягом дворічного скликання до кожного з трьох підрозділів призначається максимум десять нових членів. Право на отримання академічного звання не обмежується жителями Тайваню чи громадянами Республіки Китай.
На скликанні академіки обирають нових академіків і почесних академіків, а також обирають членів Ради Академії Сініка. Скликання також може рекомендувати політику уряду щодо академічних досліджень . Академіки також зобов'язані проводити дослідження на замовлення уряду, хоча уряд ще ніколи не вимагав жодного завдання.
Академіки Академіків обирають щорічно, висунення кандидатур відкривається в липні й закінчується в жовтні. Результати виборів в академіки публічно оголошуються в липні наступного року. Обрання в академію в Тайвані вважається національною честю. До 34-го скликання академіків у 2022 році членом академії міг бути обраний будь-який вчений китайського походження. Починаючи від 2023 року, вибори обмежено . Ця зміна спричинила обговорення офіційної класифікації нетайванських членів як почесних або іноземних членів. Така система класифікації вимагала б змін до Органічного акту Академії Сініка. Група академіків запропонувала надалі обмежити членство лише власникам або .
Вітчизняні академіки Академії Сініка Математика і фізичні науки
Ян Лі
У МаокуньНауки про життя
Чень Цзяньжень
Гуманітарні та соціальні науки
Академіки — лауреати Нобелівської премії
Ян Лі (хімія, 1986) Стівен Чу (фізика, 1997) Денієл С. Цуї (фізика, 1998)
Закордонні академіки
Накамура Сюдзі
Кампуси
Академія Сініка має головний кампус, розташований у Наньгані (Тайбей), і керує понад 40 дослідницькими станціями, розподіленими по всій країні та всьому світу .
Головний кампус Головний кампус у (Наньган) побудовано 1954 року. На додаток до Центрального офісу адміністрації та 28 інститутів і дослідницьких центрів, головний кампус має 10 музеїв або меморіальних зал, відкритих для публіки, а також екологічний ставок, лісопарк, храм (Храм Фуде, ) і річка Сіфен (), яка проходить через кампус і на північ від Національного біотехнологічного дослідницького парку.
Національний біотехнологічний дослідницький парк Національний біотехнологічний дослідницький парк, завершений 2017 року, який урочисто відкрила в жовтні 2018 року президентка Тайваню Цай Ін Вень, розташований приблизно за 500 м на північ від головного кампусу та 500 м на південь від , зі на заході та на сході. Тут розташовані чотири центри академії з питань , інновацій, інкубації та біоінформатики, а також Центр розвитку біотехнологій , Управління харчових продуктів і медикаментів та Національний центр лабораторних тварин .
Головний кампус Національного тайванського університету Три інститути фізичних наук: математики, астрономії та атомних і молекулярних наук, розташовані в головному кампусі Тайванського національного університету в (Даань, Тайбей). 2014 року створено спільний офіс двох установ.
Південний кампус Кампус у , поблизу (, Тайнань) будується і, як очікується, буде завершено 2021 року. Церемонія закладання відбулася в травні 2018 року після семи років планування . Південний кампус покликаний сприяти регіональному балансу в академічному ландшафті Тайваню, і надаватиме пріоритет дослідженням сільськогосподарської біотехнології, сталого розвитку та археології ранньої історії та культури Тайваню.
Організація
Інститути та дослідницькі центри Подібно до Інститутів Макса Планка Німеччини, тайванська Академія Сініка охоплює три основні академічні відділи: Математика та фізичні науки (11 інститутів/наукових центрів; 339 наукових співробітників):
Математики Фізики (1962) Хімії (1957) Наук про Землю (1982) Інформатики (1982) Статистики (1987) Атомних та молекулярних наук (1995) Астрономії та астрофізики (2010) Прикладних наук (2006) Змін довкілля (2004) Інновацій в інформаційних технологіях (2007) Науки про життя (8 інститутів/дослідних центрів; 329 наукових співробітників):
Біології рослин і мікробів (2005) Клітинної та організмової біології (2005) Біохімії (1970) Молекулярної біології (1993) Геноміка (2003) Сільськогосподарської біотехнології (2006) Біорізноманіття (2004) (1981) Гуманітарні та соціальні науки (12 інститутів/наукових центрів; 319 наукових співробітників):
Історії і філології Етнології (1965) Сучасної історії (1965) (1970) Європейських та американських досліджень (1991) Китайської літератури та філософії (2002) Історії Тайваню (2004) Соціології (2004) Лінгвістики (2004) Політології (2012) Юриспруденції (2011) Гуманітарних та соціальних наук (2004)
Дослідницькі станції До дослідницьких станцій у Тайвані входять:
Археологічна станція () Морська станція () Озерна станція Юаньян (), , Синьчжу Станція морських досліджень, , Їлань () Дослідницька станція атолу , Гаосюн ()
Закордонні дослідницькі станції включають:
Глобальна навігаційна супутникова система (GNSS), Лусон, Філіппіни Станція Сесоко, Окінава, Японія Масив Юань Це Лі (YTLA), Мауна-Лоа, Гаваї, США South-East Asian Time Series Study (SEATS) у Південнокитайському морі
Освітні програми
Докторські програми (PhD)
Спільні докторські програми Загалом Академія Сініка не є навчальним закладом, але вона тісно співпрацює з провідними дослідницькими університетами Тайваню, такими як Національний університет Тайваню, Національний університет Цін Хуа, і . Багато наукових співробітників Академії Сініка мають друге призначення або спільну професорську посаду в цих університетах. Крім того, Академія Сініка створила спільні докторські програми з біологічних наук з університетами Тайваню, такі як програма докторського ступеня з морської біотехнології з . За допомогою цих механізмів викладачі Академії Сініка читають лекції та керують роботою аспірантів.
Тайванська міжнародна аспірантура
Від 2002 року Академія Сініка створила Тайванську міжнародну аспірантську програму (ТМАП; ), відкриту для місцевих та іноземних студентів. Усі курси в TIGP читаються англійською мовою. Студенти можуть вибрати серед викладачів, обраних для програми, серед видатних дослідників і професорів, призначених в академії або в одному з університетів-партнерів (або в обох). Наразі вступ до програми гарантує щомісячну стипендію в розмірі 34 000 NTD (приблизно 1200 доларів США або 1050 євро). Зазвичай заявки можна надсилати, починаючи з грудня, а кінцевим терміном подання, для зарахування у вересні того ж року, зазвичай є 31 березня. Лекції починаються приблизно в середині вересня і закінчуються приблизно в середині червня, з невеликими варіаціями переважно в залежності від академічного календаря університету-партнера.
ТМАП пропонує докторські програми лише з окремих дисциплін, узгоджених Академією Сініка та її національними дослідницькими університетами-партнерами. Програма пропонує докторські ступені у високо міждисциплінарних галузях у фізичних науках, прикладних науках, інженерії, біологічних та сільськогосподарських науках, охороні здоров'я та медицині, гуманітарних та соціальних науках. Станом на березень 2017 року Академія Сініка адмініструвала 12 таких програм зі ступенями, виданими в університетах-партнерах:
Хімічна біологія та молекулярна біофізика Молекулярна наука та технологія Молекулярні та біологічні сільськогосподарські науки Біоінформатика Молекулярна та клітинна біологія Нанонаука та технологія Молекулярна медицина Наука про систему Землі Біорізноманіття Міждисциплінарна нейронаука Стійкі хімічні науки та технології Соціальні мережі та людиноорієнтовані обчислення
Переддокторські програми
Міжнародна програма стажування ТМАП