Малімон Іван Іванович (псевдо: «Артем», «Бджола», «Пчола», «Доктор», «Технік», «Омелян», «Задорожний», «Омелько», «Омельян», «МММ», «22», «Василь») (1918, с. Залісоче, Олицький район, Волинська область (за іншими даними, с. Гор'янівка) — 29 грудня 1951 року, село Яроповичі, Житомирська область, СРСР) — український військовий діяч, районний провідник ОУН Оличчини, командир сотні УПА. Учень Ніла Хасевича, художник і працівник військової пропаганди. В кінці 1940-х рр. працював на Волині, в 1951 р. організував друкарню на Житомирщині, де й загинув.

Лицар Бронзового Хреста бойової заслуги УПА.

Життєпис Народився в селі Залісоче (за іншими даними, селі Гор'янівка) біля Олики Ківерцівського району в 1918 році в українській родині. Здобув освіту 7 класів, а пізніше й спеціальність зубного техніка.Літопис-УПА-08-том.pdf Літопис УПА. Нова серія, том 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля (1944-1946)

Із 1939 р. став членом ОУН. У 1940 р. після приходу на Західну Україну радянської влади, був арештований НКВС. Під час німецької окупації влітку 1941 року за завданням ОУН служив в Українській допоміжній поліції. Здобувши військовий досвід і зброю в поліції, перейшов в Українську повстанську армію.

Очолював Олицький районний провід ОУН у 1941–1943 рр. Був командиром сотні в курені УПА «Погром» (командир «Мороз») у 1943—1944 рр. Також до літа 1944 року працював повстанським дантистом в селі Борщівка Костопільського району Рівненської області та підпорядковувався головному дантисту УПА-Північ, єврею за національністю.Ярослав Антонюк. Протезування зубів у підпіллі ОУН та УПА

Згодом займався організацією будівництва криївок для керівників ОУН у 1944—1946 рр. Із 1946 року керував підпіллям ОУН на території Олицького та Теремнівського районів Волинської області і Клеванського району Рівненської області. Із 1947 р. очолював Клевансько-Олицький районний провід ОУН.Яцук Тимофій. Люди і долі. Частина III.

Потім був співробітником графічної ланки «Зота» (Ніла Хасевича), один з його найкращих учнів. На кінець 1948 року Ніл Хасевич, виконуючи завдання «Орлана», зібрав групу підпільників, які мали художній хист і почав їх навчати різних графічних технік. Найкращі успіхи були у «Артема» та «Свирида».

Один з агентів повідомив співробітникам МДБ, що Хасевич вирізав і сам складав нагороди та медалі УПА (ймовірно, робив макети з дерева, потім їх відливали з олова чи іншого металу). У листі-поясненні художник говорить, що його учень «Артем» має необхідні інструменти та генератор-пальник і володіє навичками, щоб відлити нагороди у металі. Остаточно проекти нагород були затверджені УГВР 30 червня 1950 року і тільки після того кур'єри понесли їх на Захід.Архів УСБУ в Рівненській області. — Фонд припинених оперативно-розшукових справ. — Спр. С-22. — Т. 3. — Арк. 194.Манзуренко В., Іщук О. Невідомі проекти нагород УПА Ніла Хасевича // Однострій. — № 9. — 2009. — С. 34-36..

З весни 1950 р. керував відділом Житомирського обласного проводу ОУН та підпільною друкарнеюМанзуренко В., Іщук О. Невідомі проекти нагород УПА Ніла Хасевича // Однострій. — № 9. — 2009. — С. 34-36..

Як зазначено у доповідній УМдБ Житомирської області до МдБ УрСр за листопад-грудень 1951 р., видавничою справою на Житомирщині у 1951 р. займався учень відомого повстанського художника Ніла Хасевича — Малімон Іван Іванович–"Артем". Зберігся один з листів Хасевича до нього з порадами щодо покращення якості підпільних видань.Наталія Ніколаєва. ПІДПІЛЬНІ ДРУКАРНІ ОУН ТА ЇХ ЛІКВІДАЦІЯ КАРАЛЬНИМИ ОРГАНАМИ СРСР в 1944—1954 рр.

В кінці грудня 1951 р. бункер І. Малімона був виявлений чекістами 29 грудня 1951 р. в с.Яроповичі Андрушівського району Житомирської області і він загинув, а друкарня і підпільні видання були захоплені співробітниками МдБ. Разом із «Артемом» у бункері у бою з опергрупою УМДБ загинули Ірина Чорна («Марта») та Ганна Дзебас («Нона»). З криївки, крім зброї, вилучено радіоприймач, фотоапарат, друкарню і 31 кілограм шрифту.Олександр Іщук, Ігор Марчук, Дарія Даревич. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ НІЛА ХАСЕВИЧА

До того чекісти вважали, що «Артем» загинув влітку 1950 року на території Межиріцького району Рівненської області (за іншою версією, у смт Клевань Рівненського району Рівненської області.ЯРОСЛАВ АНТОНЮК "УКРАЇНСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ У ПОСТАТЯХ КЕРІВНИКІВ. ВОЛИНСЬКА ТА БРЕСТСЬКА ОБЛАСТІ (1930–1955), 2014

У архіві «Артема» був знайдений лист від «Зота». Зі змісту листа стало зрозуміло, що «Артем» є одним з учнів Хасевича і був відправлений очолювати технічну ланку на Житомирщині ще весною 1950 року. У листі до нього Ніл Хасевич як його вчитель писав:

Склад боївки «Артема» Булакевич Олексій Гаврилович (пс. «Задума», «Лісовий», 1923, село Чемерин Ківерцівського району Волинської області) — кущовий ОУН, з 1944 р. член боївки «Артема»«» (І. Малімон), згодом командир боївки Олицького РП ОУН. Вбитий 21 лютого 1952 при спробі прорвати кільце оточення ОВГ Клеванського РВ МДБ у криївці в господарстві М. Міклашевської, мешканки с.Радухівка Рівненського району Рівненської області, разом з "Адамом" (В. Троцюк), "Довбушем" (І. Яцук) та "Малою" (Є. Кухарчук). Згідно іншої версії – загинув 8 грудня 1949, оточений ОВГ Олицького РВ МДБ в криївці у садибі С. Мельник, жительки с. Метельне Ківерцівського району, разом з ще 6-ма бойовикамиАрхів УСБУ у Волинській області – Фонд П. – Спр. 2500. – Арк. 31, 125, 174; Спр. 4143. – Арк. 117; Спр. 4421. – Арк. 84; Спр. 4690. – Арк. 102; Спр. 4739. – Арк. 11; Спр. 5046. – Арк. 15, 17, 90; Спр. 7241. – Арк. 13; Спр. 8697. – Арк. 330, 334; Засєкін В. Розстріл в’язнів Луцької тюрми 23 червня 1941 року. – Луцьк, 2010. – С. 68Книга скорботи України. Волинська область. – Т. 3. – Луцьк, 2011. – С. 123Іщук О., Марчук І., Даревич Д. Життя і творчість Ніла Хасевича. – Літопис УПА. Бібліотека. – Т. 10. – Торонто–Львів, 2011. – С. 163–164 Миткалик А. Чорною стежкою зради // Ленінським шляхом. – 1977. – 13 серпня.

Стефанович (Степанкевич) Андрій Панасович (пс. «Жук», 1922 , с. Миловиця (теп. смт. Олика) (за іншою версією – с. Залісочне) Ківерцівського району Волинської області. З 1935 р. провідник ВП ОУН (Олика). З весни 1943 р. чотовий УПА, з літа 1943 р. бунчужний сотні "Нечая" (П. Тихновський) куреня "Погром". Влітку 1943 р. організував перехід узбецького гарнізону смт. Олика на сторону УПА. Командував цим відділом, далі командир сотні загону УПА "Котловина", з початку 1944 р. загону Хвастівський. З кінця 1944 р. провідник Олицького РП ОУН. За даними агентів був оточений ОВГ Олицького РВ МДБ та загинув 23.07.1944 р. в клуні жителя с. Носовичі Ківерцівського району П. Кузьмича разом з трьома бойовиками, а ще п’ятеро потрапили в полон. За іншою версією – загинув взимку 1945 р. в с. Залісочне Ківерцівського р-ну, оточений ОВГ Олицького РВ НКВС разом з бойовиком "Додосом" (Федір Кузьмик) на подвір’ї сім’ї Малімонів ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 65. – Спр. 3. – Арк. 25; Ф. 13. – Т. 57. – Арк. 185Книга скорботи України. Волинська область. – Т. 2. – Луцьк, 2010. – С. 24Книга скорботи України. Волинська область. – Т. 3. – Луцьк, 2011. – С. 157Богуш М. Ківерцівщина: крізь віки і долі: Історико-краєзнавчі нариси. – Луцьк, 2006. – C. 330Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. – Рівне, 2008. – Т. 1. – C. 298Миткалик А. Був такий фронт // Ленінським шляхом. – 1980. – 30 вересня.

Ковбасюк Юхим Андрійович (пс. «Лисенко», 1912, с. Довжиця Маневицького району, мешканець с. Боровичі Маневицького району Волинської області) — з весни 1943 р. ройовий в сотні "Артема" (І. Малімон). З 1948 р. провідник Колківського РП ОУН. Загинув 23.11.1952 р. в бою з ОВГ МДБ на х. Семки поблизу с. Розничі Маневицького районуГДА СБУ – Ф. 6. – Спр. 22697. – Т. 8. – Арк. 163ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 24. – Спр. 1718. – Арк. 103Сергійчук В. Український здвиг: Волинь у 1939–1955 рр. – К., 2005. – С. 747Якуб’юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. – 2002. – № 4. – С. 154.

Мурашко Євген (пс. «Тиміш», уроджинець Ківерцівського району Волинської області) — з літа 1943 р. господарчий боївки УПА "Артема" (І. Малімон). Загинув 09.1944 р. на Мительківських хуторах Ківерцівського районуКартотека // Фонд РВВ «Реабілітовані історією».

Яцук Іван Прокопович (пс. «Довбуш», «Дуб», «Санько», 1917, уроджинець с. Голишів Рівненського району Рівненської області) — член ОУН, писар в сотні УПА "Артема" (І. Малімон) (1943–1944). З 1947 р. провідник Клеванського РП ОУН, діяв на території Ківерцівського району Волинської області. З 1950 р. учень та співробітник графічної ланки "Зота" (Н. Хасевич). Вбитий 21.02.1952 при спробі прорвати кільце оточення ОВГ Клеванського РВ МДБ у криївці в господарстві М. Міклашевської, мешканки с.Радухівка Рівненського району Рівненської області, разом з "Адамом" (В. Троцюк), "Задумою" (О.Булакевич) та "Малою" (Є. Кухарчук). Посмертно нагороджений наказом ГВШ УПА ч. 2/50 від 30.07.1950 р. Бронзовим Хрестом ЗаслугиДенищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. – Рівне, 2008. – Т. 1. – C. 120Манзуренко В. Лицарі Бронзового Хреста Заслуги // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 22. – Львів, 2012. – С. 470.

Роботи

Нагороди Лицар Бронзового Хреста Заслуги (1952) (посмертно). На Волині вперше відзначили Лицарів ОУН і УПА.

Церемонія вручення нагород УПА відбулася у Луцьку за участі голови Волинської обласної держадміністрації В.Гунчика. Нагороду отримав за загиблого дядька його племінник, житель села Залісоччя Ківерцівського району Ярослав Малімон.Посмертно нагородили Лицаря ОУН та УПА з Ківерцівщии

Див. також † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА † Командири УПА Лицарі ОУН та УПА УПА-Північ Пропаганда Дереворит Ніл Хасевич

Примітки