Роберт Австрійський-Есте (повне ім'я: Роберт Карл Людвіг Максиміліан Міхаель Марія Антон Франц Фердинанд Йозеф Отто Губерт Георг Пій Йоганн Маркус д'Авіано; , Відень, Австро-Угорщина — , Базель, Швейцарія) — другий син останнього австро-угорського імператора Карла I Габсбурга та Зіти Бурбон-Пармської. Мав титул ерцгерцога Австрії-Есте.
Життєпис
Ерцгерцог Роберт народився в палаці Шенбрунн у Відні 8 лютого 1915 рокуMcNaughton, C. Arnold. The Book of Kings: A Royal Genealogy. Volume 1. London, U.K.: Garnstone Press, 1973. P. 362..
У травні 1917 року імператор Карл I, батько Роберта, надав йому титул ерцгерцога . Попереднім володарем цього титулу був наступник австро-угорського престолу Франц Фердинанд.
Після розпаду Австро-Угорщини перебував у вигнанні у Швейцарії, на острові Мадейра, в Іспанії. 1929 року родина переїхала до Бельгії. Там ерцгерцог навчався в , потім — у Лувенському університеті.
1940 року, після німецького вторгнення в Бельгію, родина переїхала до Канади. У роки Другої світової війни Роберт намагався створити в Лондоні австрійський уряд у вигнанні, який мав представляти інтереси окупованої нацистами АвстріїPeter Schwarz: Exil ohne Exilregierung. In: Dokumentationsarchiv des österreichischen Widerstandes..
Після завершення Другої світової війни Роберт та його старший брат Отто приїхали до Австрії, в землю Форарльберг, однак незабаром їм довелося виїхати з країниErzherzog Robert, in: Internationales Biographisches Archiv 25/1966 vom 13. Juni 1966, im Munzinger-Archiv..
У вигнанні ерцгерцог Роберт працював банкіромMontgomery-Massingberd, Hugh. Burke's Royal Families of the World, Volume 1: Europe & Latin America. London, U.K.: Burke's Peerage Ltd, 1977. P. 31. та публіцистомReinhard Müller: Einige österreichische Flüchtlinge in Großbritannien . Kapitel «1. Schriftsteller, Journalisten, Übersetzer und Verleger», S. 8; Kapitel «6. Politiker und Diplomaten», S. 75. In: Projekt Österreichische Literatur im Exil seit 1933. Hrsg.: Universität Salzburg, Institut für Germanistik. S. 8, 75.
28 грудня 1953 року в Бру у Франції одружився з Маргаритою ді Савоя-Аоста — дочкою Амадео, герцога Аостського, та принцеси Анни Орлеанської. У шлюбі народилося п'ятеро дітей:
Марія Беатрікс ( ); Лоренц Отто ( ), чоловік принцеси Астрід — дочки бельгійського короля Альберта II; Ґергард ( ); Мартін Карл Амадео Марія ( ); Ізабелла ( ).
Ерцгерцог Роберт помер 7 лютого 1996 року в Базелі, Швейцарія. Похований у родинному склепі в монастирі Мурі.
Примітки