Джордж Декер (; 16 лютого 1902, Кетскілл — 6 лютого 1980, Вашингтон) — американський воєначальник, генерал армії США (1956), 22-й начальник штабу армії (1960—1962), 12-й заступник начальника штабу армії (1959—1960). Учасник Другої світової війни.
Біографія
Джордж Генрі Декер народився 16 лютого 1902 року в Катскіллі, штат Нью-Йорк. Навчався в коледжі Лафайєт в Істоні, штат Пенсільванія, де здобув ступінь економіста в 1924 році. У червні 1924 року Декер отримав звання другого лейтенанта піхоти і розпочав свою офіцерську службу в 26-му піхотному полку. У 1928 році його перевели на Гаваї, де до 1931 року він служив у 35-му піхотному полку. Після проходження поглибленої піхотної підготовки в піхотній школі у Форт Беннінгу в 1932 році він продовжив службу у Форт-Беннінгу у 29-му піхотному полку до 1935 року, після чого служив у Ванкуверських казармах, поблизу Портленда, Орегон. З 1935 по 1936 рік служив у 7-му піхотному полку.
У 1936 році Декер поступив на навчання до Командно-штабного коледжу у Форт Лівенворті, який закінчив наступного року. Продовжив службу у 10-му піхотному полку у Форт-Томасі, Кентуккі, і Форт-Макклеллані, Алабама, а також у 9-му піхотному полку у Форт Брегг, Північна Кароліна. У 1940 році став командиром штабної роти I корпусу у Форт-Джексоні, Південна Кароліна. Пізніше його відправили до Вашингтона, де він продовжив служити в Генеральному штабі військового міністерства, в офісі помічника начальника штабу з постачання. У жовтні 1942 року йому надано тимчасове звання полковника і він став заступником начальника штабу 3-ї армії у форті Сем Х'юстон, штат Техас. Потім його відправили у південно-західну частину Тихого океану, де він посів посаду заступника начальника штабу, а потім начальника штабу 6-ї армії генерала Вальтера Крюгера, і перебував на цій посаді до кінця Другої світової війни. Брав участь в операціях 6-ї армії в Новій Гвінеї, на Соломонових Островах і на Філіппінах.
У 1946 році Декер повернувся до Вашингтона до штабу сухопутних військ Армії, але незабаром повернувся до Тихого океану на посаду заступника командувача-начальника штабу Збройних сил США в Середній частині Тихого океану на Гаваях.
У 1948 році Декер став командиром 5-ї піхотної дивізії, а в 1950 році був призначений до Управління контролера армії. 1952 року він став контролером армії. У 1955 році прибув для продовження служби до Німеччини на посаду командира VII корпусу в Штутгарті, у травні 1956 року отримав тимчасове звання генерала.
З 1956 по 1957 рік Декер був заступником головнокомандувача Європейського командування США в його штабі в Роканкурі, неподалік від Парижа. З 1957 по 1959 рік він був командувачем сил Об'єднаних Націй і одночасно очолював Збройні сили США в Кореї та 8-му армію США.
У 1959 році Декер став заступником начальника штабу армії, а 1 жовтня 1960 року призначений начальником штабу армії США, прослуживши на цій посаді до 30 вересня 1962 року. Найважливішими моментами перебування Декера в посаді були кризова ситуація в Берліні (спричинена будівництвом Берлінського муру в 1961 році), збільшення сил спеціального призначення, започаткування нових концепцій дивізій і передових складів і розширення армії до шістнадцяти дивізій. Декер пішов на пенсію після закінчення терміну служби.
Див. також Натан Фаррагут Твайнінг Річард Халл Чарльз Флінн Джон Філіп Абізаїд Джон Шалікашвілі
Посилання
GEORGE HENRY DECKER
Примітки
! colspan="3" style="background: #D2B48C;" | Командування військовими формуваннями (установами)США