Мечеть Аязма () — мечеть у районі Ускюдар у Стамбулі, Туреччина. Вона стоїть на схилі пагорба з видом на Босфор. Мечеть була збудована на замовлення османського султана Мустафи ІІІ між 1757 і 1761 роками. Це приклад стилю османського бароко, який був поширений у 18 столітті.

Історія

Султан Мустафа III (1757—1774), наступник Османа II і син Ахмеда III, протягом свого довгого правління займався багатьма будівельними роботами, які увічнили османський стиль бароко, запроваджений за Махмуда I. Мечеть Аязма була його першою спорудою і була збудована на честь його матері, Міхріша Кадін. Будівництво розпочалося у 1757—1758 роках і завершилося у 1760—1761 роках. Особистість архітектора не підтверджена, але сучасна наукова думка припускає, що це був Мехмед Тахір, який згодом був головним імператорським архітектором з 1761 по 1784 роках. Пізніше Мустафа ІІІ замовив мечеть Лалелі у стамбульському районі Фатіх. У серпні 2022 року мечеть Аязма знову відкрилася для молитов після довготривалої реставрації.

Архітектура

За формою мечеть Аязма є, по суті, зменшеною версією мечеті Нуруосманіє, що свідчить про важливість Нуруосманіє як нової моделі для наслідування османськими архітекторами. Основна споруда — це однокупольний молитовний зал, оточений ззовні мінаретом. Мечеть багато прикрашена бароковою різьбленою кам'яною кладкою, особливо в міхрабі та мінбарі. Хоча мечеть менша за Нуруосманіє, вона відносно висока для своїх пропорцій, що посилює відчуття висоти. Ця тенденція до висоти була продовжена в пізніших мечетях, таких як мечеть Нусретіє. Мечеть Аязма відрізняється від інших головним чином унікальним розташуванням свого переднього фасаду, який складається з п'ятиаркового портика, до якого ведуть широкі напівкруглі сходи. Це розташування схоже на набагато меншу сучасну мечеть, побудовану в Айдині в 1756 році, мечеть Джіханоглу.

Однією з деталей мечеті Аязма, що відображає популярну тенденцію 18 століття, є наявність кількох невеликих кам'яних шпаківень, вирізьблених на зовнішньому фасаді. Такі шпаківні з'явилися ще в попередньому столітті, але в період бароко вони стали більш вишуканими і їх часто прикріплювали до екстер'єрів як релігійних, так і цивільних будівель.

Галерея

Примітки