Василь Якович Лозови́й (5 січня 1926, Ловейківка — 24 грудня 1999, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1967 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1993 року.

Біографія Народився 5 січня 1926 року на хуторі Ловейківці (нині у складі села Волоської Балаклії Куп'янського району Харківської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні, служив у артилерії. Нагороджений медаллю «За відвагу» (2 березня 1945), орденами Слави III ступеня (2 березня 1945), Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)Лозовой Василий Яковлевич / Память народа. . Став інвалідом II групиВалентина Мызгина. Василий Лозовой. О художнике. .

1952 року з відзнакою закінчив Харківське художнє училище; 1958 року — Харківський художній інститут, де навчався у Сергія Бесєдіна, Бориса Косарєва, Євгена Єгорова, Дмитра Овчаренка, Олександра Любимського, Олександра Хмельницького, Михайла Рибальченка.

Після здобуття вищої освіти працював у Харківському художньому інституті; з 1963 року — у Харківському художньо-промисловому інституті: з 1992 року — професор кафедри живопису. Одночасно, на громадських засадах, керував творчою школою робітничої молоді при Палаці культури Харківського електромеханічного заводу. Педагогічна і творча діяльність відзначені орденом «Знак Пошани». Серед учнів: Азаркіна Марина Анатоліївна, Александрова Владмира Іванівна, Гладкий Андрій Володимирович, Грицюк Володимир Борисович, Кочанова Ірина Миколаївна, Кузнецов Михайло Юхимович, Лисов Олександр Іванович, Надєждіна Лариса Георгіївна, Спіцевич Євген Андрійович.

Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Поліни Осипенко, № 23 та у будинку на проспекті Косіора, № 92Лозовий Василь Якович / Художники Харківщини.. Помер у Харкові 24 грудня 1999 року.

Творчість Працював у галузях станкового живопису (у реалістичному стилі писав тематичні композиції, портрети, пейзажі, натюрморти) та книжкової графіки. Працював олією, темперою, аквареллю, пастеллю, олівцем, вугіллям. Серед робіт:

«Катерина» (1959, картон, темпера); «Мати» (1959); «Зимовим ранком» (1959); «Перша зелень» (1960); «Вони боролися за Батьківщину» (1960—1970, полотно, олія); «Червоні тюльпани» (1961); «Ярема і Оксана» (1964, за мотивом Тараса Шевченка); «Дорогами війни» (1965); «Сталевари» (1965—1967); «Нова хата» (1968); «Воля» (1972); «Бійці» (1975); «Українка» (1980); «Засідання сільради» (1983); «Пієта» (1985); «Старий Салтів» (1980-ті, полотно, олія); «Зима» (1990, картон, олія); серії «Ар­­тилеристи» (1985—1986); «Дівчата» (1988—1996); «Відродження України» (1990—1996). </div> Створив ілюстрації до книги «Від Барселони до Прохорівки» Георгія Семенова (1967) та інші.

Брав участь у республіканських, всесоюзних, міжнародних і зарубіжних художніх виставках з 1956 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1958 році, Римі у 1995 році, Сан-Вене­дет­то у 1995—1996 роках, Рипатрансоне у 1996 році, Порто-Сан-Джорджо у 1997 році, Порто-Сант'Ельпідіо у 1997 році.

Вшанування 25 грудня 2001 року в Харківській державній академії дизайну та мистецтв втановлена меморіальна дошка присвячена пам'яті Василя ЛозовогоКазанцева Н. Ю. Нові пам'ятники історії та культури Харківської області (1999—2001 роки) / Харківська обласна універсальна наукова бібліотека..

Примітки

Література Лозовий Василь Якович // ;