Рубі Ґрін Сміт (; , Індіана — , Ітака, Нью-Йорк, США) — американська ентомологиня, антивоєнна активістка й учителька з домашньої економіки. Відома тим, що написала «Кредо домашнього бюро» ().
Раннє життя Рубі Ґрін народилася 6 січня 1878 року на фермі поблизу Найтстауна, штат Індіана, у сім'ї Марселли Джейн (; уроджена Гейс), колишньої вчительки, і доктора Алфеуса В. Ґріна (), лікаря, який практикував у Найтстауні. Вона вчилася у місцевій середній школі. Її батько помер, коли вони з братом і сестрою ще були школярами. Згодом вона здобула освіту в Стенфордському університеті (ступінь бакалавра) в 1902 році.
Кар'єра Сміт працювала вчителькою і завідувачкою кафедри біології та ботаніки в Стоктонській середній школі, Стоктон, Каліфорнія. Згодом вона повернулася до Стенфордського університету як викладачка з ентомології та біономіки, здобувши ступінь магістра в університеті в 1904 році. Там вона вивчала еволюцію комах під керівництвом Вернона Келлоґа, з яким вона написала кілька робіт, зокрема «Дослідження варіативності комах» (; як Рубі Дж. Белл (), 1904) і «Спадковість у шовкопрядів» (; 1908).
Вона здобула ступінь доктора філософії в Корнелльському університеті в 1914 році і почала кар'єру в Корнелльському відділі довідкової служби домашньої економіки, викладаючи домашню економіку як шлях для жінок до вступу до вищої освіти. Почавши з посади асистентки в 1919 році, до 1923 року вона стала провідним агентом державного рівня і професоркою.
1919 року вона написала «Кредо домашнього бюро», яке зрештою надрукували та розповсюдили тиражем понад півмільйона примірників.
До виходу на пенсію в 1946 році вона також працювала помічницею директора відділу охорони природи Продовольчої комісії штату Нью-Йорк і в Міністерстві сільського господарства США.
Згодом вона написала книгу «Народні коледжі: історія служби підвищення кваліфікації штату Нью-Йорк у Корнелльському університеті та штаті, 1876—1948 роки» ().
Спільно з Ґленном Герріком () вона відредагувала «автобіографію» Анни Ботсфорд Комсток про її чоловіка Джона Генрі Комстока та її саму, опубліковану в 1953 році під назвою «Комстоки з Корнелла: Джон Генрі Комсток і Анна Ботсфорд Комсток» (). Видання 2020 року за редакцією Карен Пендерс Сент-Клер () під назвою «Комстоки з Корнелла: остаточна автобіографія» () відновило багато матеріалів, прихованих із оригінального рукопису Анни.
Пацифізм У 1915 році як Рубі Ґ. Сміт, докторка філософії, вона написала розділ «Расові проблеми світового контакту» () до антивоєнної книги «Повалення системи війни» (), опублікованої спільно з Жіночою партією миру, у якій вона брала активну участь.
Особисте життя Перший шлюб із Говардом Беллом () з Каліфорнії.
16 серпня 1905 року вона вдруге вийшла заміж у Стоктоні, Каліфорнія, за Альберта Вільяма Сміта (1856—1942), який очолював кафедру машинобудування в Стенфордському університеті з 1891 по 1904 рік, а потім був деканом Сіблійського коледжу Корнелльського університету до його виходу у відставку в жовтні 1921 року. Подружжя оселилося в Ітаці, штат Нью-Йорк, де до них приєдналися мати та сестра Рубі. До весілля вона жила в Стоктоні зі своїми двома маленькими дітьми — Дороті (; пізніше також закінчила Стенфорд; померла 1938) й Алфеєм (; пізніше закінчив Корнелльський університет), і матір'ю. Дитина подружжя Смітів, Рут Алтея (), закінчила Стенфорд у 1924 році та померла в 1975 році.
У 1937 році її чоловік опублікував «Весняну одіссею на берегах південних морів, лютий — травень 1912: листи Альберта В. Сміта до Рубі Ґрін Сміт» () обмеженим тиражем у 100 примірників. Листи були написані під час подорожі Середземним морем, щоб відновитися від хвороби.
Сміт заснувала Пташиний клуб Каюґи восени 1913 року, а також Лігу домогосподарок Ітаки та Фермерський ринок.
Спадщина Сміт померла в Ітаці 13 травня 1960 року. Її документи зберігаються в Корнелльському університеті.
Примітки
Виноски