Арцишевський Роман Антонович

Роман Антонович Арцишевський (АрцішевськийАрцішевський Роман Антонович //  — С. 30.) (9 липня 1946 року, смт Ківерці, УРСР, СРСР — 28 січня 2017 року, Київ, Україна) — філософ, педагог, організатор освіти, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАПНУ (1994), заслужений діяч науки і техніки України, автор підручників.

Біографія Народився 9 липня 1946 року в робітничій сім'їРоман Антонович Арцишевський: біобібліографічний покажчик. / упоряд. і авт. вступ. сл. І.Я. Коцан. − Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. − 60 с. в Ківерцях, Волинської області.

Освіта

У 1961 після закінчення навчання у 8-річній школі розпочав трудову діяльність, водночас продовжив навчання у вечірній школі робітничої молоді. З 1964 по 1969 навчався на факультеті журналістики Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. У 1979 захистив кандидатську дисертацію з філософії на тему «Світогляд у структурі суспільної свідомості» у Московському державному педагогічному інституті імені В. І. Леніна. У 1988 захистив докторську дисертацію з філософії натему «Світогляд як суспільне явище» в Інституті філософії АН СРСР. У 1994 обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України. У 2003 обраний дійсним членом Міжнародної академії педагогічних і соціальних наук.

Кар'єра

З 1969 по 1970 — літературний редактор редакції Ногінської міської газети «Знамя коммунизма». З 1971 по 1972 — викладач кафедри філософії Московського авіаційно-технологічного інституту. З 1972 по 1973 — співробітник науково-дослідної соціологічної лабораторії МДУ імені М. В. Ломоносова. З 1973 по 1979 — старший редактор групи з проблем підручника головної редакції видавництва «Просвещение». З 1979 — старший викладач, (з 1984) доцент, (з 1984 по 1986) старший науковий співробітник, (з 1986) професор, (з 1987 по 1991) проректор з наукової роботи Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки. З 1991 по 1994 — проректор з навчально-експериментальної роботи, керівник Республіканського центру світоглядної освіти молоді ЛДПІ імені Лесі Українки. З 1994 по 2002 — директор Інституту соціальних наук ВДУ імені Лесі Українки. З 2002 по 2009 — завідувач кафедри філософії та релігієзнавства ВНУ імені Лесі Українки. З 2005 по 2007 — проректор з наукової роботи ВНУ імені Лесі Українки.

У 1970 одружився з Іриною Петрівною Тимошенко. У 1973 народилася донька Маргарита. У 1988 народилася донька Олена.

Помер 28 січня 2017 року.

Наукова робота Був головним редактором Наукового вісника ВНУ ім. Лесі Українки. Серія: Філософські науки; першим заступником головного редактора часопису «Підручник ХХІ століття»; членом редакційних колегій часописів: «Педагогічний пошук» (Луцьк); «Гуманітарні науки» (Ялта – Київ); «Педагогічні технології» (Луцьк); «Філософія і психологія» (Івано-Франківськ).

Розробив концепцію світоглядної освіти молоді, що лягла в основу навчальних програм і підручників з нового інтегрованого шкільного курсу «Людина і суспільство». За дорученням Міністерства народної освіти України у 1989–1994 очолював упровадження курсу в школах республіки.

Автор близько 200 наукових праць, зокрема 6 монографій, понад 30 підручників і навчальних посібників, 5 з яких були визнані Інститутом навчальної книги імені Георга Еккерта (Німеччина) кращими серед аналогічних, виданих на пострадянському просторі.

Основні праці За ЕСУ:

Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. Л., 1986; Світ і людина: Підруч. для 8–9 кл. К., 1992; 1996; Людина і суспільство: Підруч. для 11 кл.: У 2 ч. К., 1992; Л., 1994 (співавтор); Особа і суспільство: Підруч. для 10 кл. К., 1997 (співавтор); Людина в сучасному світі. К., 1997 (співавтор); Світ, людина, суспільство: Хрестоматія. К., 1997 (співавтор); Методичні принципи світоглядної освіти // Пед. пошук. 1999. № 4; Віталогія – філософське вчення про людину // Наук. вісн. Волин. університету: Філос. науки. 1999. № 9; Роль самосвідомості у становленні соціального суб’єкта // Соц. студії. 2000. № 1, 2.

Творчість З 1959 почав писати вірші й друкуватися в Ківерцівській районній газеті «Ленінський шлях».

Літературно-художні твори

Квіти кохання. Етюд // Ленінський шлях. – 1960. Мрійники. Етюд // Ленінський шлях. – 1960. Пісня про Лучеськ // Літературна Україна. − 1996. Поезії  // Перевесло. Антологія. У  2-х т. Т.  1. Поезія.  – Луцьк  : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – С. 5−16. Казка про щастя  // Волинь: Всеукр. суспільно-політичний, літературно-мистецький часоп. – 2005. − No 7. – С. 165−182. Атом вечности: Поэзы. – Луцк : “РВ”, 2011. – 106 с. Стихи разных лет. – Луцк : “РВ”, 2011. – 120 с. Казки і легенди. – Луцьк : “РВ”, 2011. – 48 с.

Нагороди

1991 — нагороджений медаллю А. С. Макаренка Міністерства народної освіти України. 1996 — нагороджений знаком Міністерства освіти України «Відмінник освіти України». 2006 — нагороджений знаком АПН України «Ушинський К. Д.». 2008 — присвоєно почесне звання Заслужений діяч науки і техніки України. 2010 — нагороджений заохочувальною відзнакою ВНУ імені Лесі Українки «Золотий нагрудний знак». 2011 — нагороджений медаллю НАПН України «Г. С. Сковорода».

Примітки

Джерела

Роман Антонович Арцишевський: біобібліографічний покажчик. / упоряд. і авт. вступ. сл. І.Я. Коцан. − Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2011. − 60 с. Арцишевський Роман Антонович // Український педагогічний словник / Семен Гончаренко; [гол. ред. С. Головко]. – Київ: Либідь, 1997. – 373, с. – С. 30. Імена України: біограф. щорічник / Укр. акад. наук нац. прогресу, Ін-т гуманітар. досліджень ; редкол.: Ю. О. Храмов (голов. ред.) [та ін.]. - Київ : Фенікс, 1999. – С. 17.

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : «Терези» – 308 с. – С. 139-137.

Посилання

Роман Арцишевський - волинський Ломоносов з Ківерець // Неформатний сайт міста Ківерці. 30.06.10 р.